Голови Комітетів ВР розповіли про реформування суду присяжних

11:50, 13 февраля 2020
Андрій Костін: участь громадян в справжньому суді присяжних підвищує довіру до системи правосуддя.
Голови Комітетів ВР розповіли про реформування суду присяжних

Два Комітети Верховної Ради: з питань правоохоронної діяльності та з питань правової політики, провели спільні комітетські слухання на тему: «Перспективи розвитку, проблематика формування та функціонування інституту присяжних в Україні».

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники Кабінету Міністрів, Міністерства юстиції, Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Державної судової адміністрації, Офісу Генерального прокурора, правоохоронних органів, міністерств та відомств, судової гілки влади, адвокатури, наукових установ, міжнародних організацій, національних громадських організацій.

Учасники слухань обговорили актуальні питання реалізації конституційних засад безпосередньої участі народу при здійсненні правосуддя; проаналізували правову природу, форми і процедури організації та діяльності судів за участю представників народу при здійсненні правосуддя у різних галузях судочинства; обговорили недоліки та проблеми функціонування сучасного інституту суду присяжних.

Під час слухань відбулася презентація та експертне обговорення проектів законів «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» №2709 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя» №2710, а також альтернативних до них законопроектів за №2709-1 та №2710-1.

«Судово-юридична газета» раніше розповідала про ці законопроекти.

Основні законопроекти є урядовими, їх подав Кабінет міністрів України, альтернативні подані народним депутатом від однієї із парламентських фракцій, проте не містять суттєвих відмінностей.

Законопроекти є комплексними, у Верховній Раді ними займаються одразу два комітети: Комітет з питань правової політики та Комітет з питань правоохоронної діяльності. Вищезазначені комітети будуть спільно опрацьовувати судову реформу у цьому напрямку.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський повідомив нам, що інститут присяжних багато років працює в Україні та має безліч нарікань на його функціонування і через неефективність самого інституту, і через підміну інституту суду присяжних так званими народними засідателями (спадщина Радянського Союзу). Тому багато років обговорюється питання реформування цього інституту. Були і депутатські законопроекти, зараз з’явилися урядові законопроекти, які знаходяться на розгляді в двох комітетах.

Безперечно, ці законопроекти не містять цілісної завершеної картини запровадження цього інституту, але якщо парламент підтримає цю концепцію, Уряд і депутати будуть розробляти необхідні зміни до законодавства.

Сьогодні є об’єктивні перешкоди, що стоять на заваді впровадженню цього інституту, наприклад, неукомплектованість судів, надзвичайна тривалість судових процесів, зміна складу суду присяжних (у випадку закінчення повноважень).

«Зараз у нас є унікальне вікно можливостей для того, щоб перейти від обговорень до конкретної зміни моделі суду присяжних в Україні. Тому ці комітетські слухання мають прикладне значення: є конкретні законопроекти Уряду, є законодавчі ініціативи народних депутатів. Їх потрібно обговорити в модельному розумінні і почути застереження, які є», — додав Денис Монастирський.

Він також висловив переконання, що обидва комітети стануть ефективними майданчиками для напрацювання механізмів інституту присяжних в Україні і вже на цій сесії парламент перейде до розгляду цих законопроектів у першому читанні.

Голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін висловив сподівання, що обом комітетам вдасться вирішити концептуальні питання стосовно того, чи потрібна нам класична модель інституту присяжних. «Моє глибоке переконання, що так. Впевнений у тому, що пряма участь громадян у прийнятті рішень про винуватість або невинуватість особи, вона підвищує не тільки довіру суспільства до системи правосуддя, вона підвищує також відповідальність кожного громадянина за те, що відбувається в системі правосуддя», — наголосив він.

Андрій Костін розповів, що основна ідея при формуванні списку присяжних полягає в тому, щоб використовувати для цього Державний реєстр виборців. Тобто, Державна судова адміністрація буде мати доступ до вищезазначеного реєстру.

Детальний механізм того, яким чином буде відбуватися взаємодія між Державною судовою адміністрацією та Центральною виборчою комісією буде розроблятися після того, як буде прийнятий відповідний пакет законопроектів. На опрацювання такого механізму, затвердження відповідних нормативних актів та підзаконних актів, а також вироблення протоколів взаємодії між державними органами та судовою владою, депутати планують відвести один рік.

В багатьох країнах виконання функцій присяжного є громадським обов’язком. Концептуальною є дискусія – право це чи обов’язок. Якщо виходити з того, що це право, то запрошена людина може відмовлятися з будь яких причин. Якщо ж це обов’язок – за його порушення повинні наставати санкції. Тому це питання Комітет хоче обговорити з професійною спільнотою, суддями та науковцями.

Участь громадян в справжньому суді присяжних підвищує довіру до системи правосуддя, професійний рівень як обвинувачення так і захисту.

 Заступник Міністра юстиції Олександр Банчук презентував урядовий законопроект про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних за №2709. Основна ідея законопроекту полягає у тому, щоб реалізувати положення Конституції 1996 р. щодо суду присяжних, які за словами урядовця, «досі є мертвими і нереалізованими». Тобто у ці положення потрібно «вдихнути життя», оскільки «ми не можемо іменувати суд, який не має ознак суду, судом».

Олександр Банчук зазначив, що законодавча ініціатива Уряду полягає у тому, що у класичному суді має бути окрема колегія з присяжних — простих громадян, які вирішують питання факту без участі професійних суддів і є окремо судді, які вирішують питання на підставі їхнього вердикту, питання винуватості-невинуватості, наявності чи відсутності факту вчинення кримінального правопорушення.

У законопроекті також пропонується, що суд присяжних не повинен обмежуватися лише справами про довічне позбавлення волі. Пропонується розширити інші категорії проваджень, зокрема, для особливо тяжких злочинів, які передбачають позбавлення волі до 10 і більше років позбавлення волі.

«Існує й інша модель, яка передбачає надання Державній судовій адміністрації права формування списків або участі у формуванні списків присяжних. Тобто забрати ці повноваження у органів місцевого самоврядування, які залишилися у них ще з радянських часів. У законі не повинна дублюватися або продовжуватися ця радянська традиція», — зазначив він.

Раніше розповідалося, що третейські суди отримають нові повноваження.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Що буде з зарплатою працівників апарату судів та суддів: коментар Голови ДСА Зеновія Холоднюка
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Валентин Мороз
    Валентин Мороз
    судья Центрального апелляционного хозяйственного суда
  • Борис Плотницкий
    Борис Плотницкий
    председатель Западного апелляционного хозяйственного суда
  • Виталий Щавинский
    Виталий Щавинский
    заместитель председателя Киевского окружного административного суда