Учителям не збільшать заробітну плату: ухвалено закон

13:35, 13 февраля 2020
Що очікує вчителів та дітей: група депутатів проаналізувала ухвалений закон «Про загальну середню освіту».
Учителям не збільшать заробітну плату: ухвалено закон

У січні Верховна Рада України схвалила законопроект № 0901 «Про повну загальну середню освіту». Він зокрема регламентує діяльність нової української школи (НУШ) розширює автономію шкіл, гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, закріплює принцип «інклюзивності» – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах, а також розширює викладання української мови у школах (у тому числі для національних меншин).

«Судово-юридична газета» поцікавилася думками про даний законопроект у представників трьох провідних фракцій парламенту, які є членами Комітету освіти науки та інновацій: Сергія Колебошина зі «Слуги народу», Олександра Лукашева з «Опозиційної Платформи — За Життя» та Інни Совсун з «Голосу».

Як Ви оцінюєте даний законопроект? Чи дійсно нова українська школа, яка декларована тут така особлива і краща, ніж та, що була раніше.

Сергій Колебошин: Кращою школу робить не сам закон, а те, як він буде імплементований, як буде суспільство підтримувати. Те, що цей закон є прогресивним у порівнянні з нині діючим є фактом, адже цей закон відповідає трендам сучасного розвитку освіти. Тому наша школа повинна розвиватися, адже по результатам оцінювання PISA у читанні, природничих науках та математиці показав, що у нас є проблеми у рівні знань учнів. Тому в будь-якому випадку наша система освіти має змінюватися. Покращенню знань має сприяти введення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з математики для усіх випускників шкіл у формі державної підсумкової атестації (ДПА). Якщо дитина планує навчатися у гуманітарному виші, то нічого йому не заважає взяти ті три предмети для складання, які необхідні для вступу. І вчитися, навіть якщо по ДПА з математики у нього не той бал, який йому потрібний. Це необхідно державі в якості маркеру: ми повинні розуміти, де ми знаходимося, бо ми мешкаємо в ілюзії, що у нас все гарно, у нас пострадянська система, бо була класна фіз-мат школа. Насправді у нас все не так добре. Погані показник  — це вирок нашому майбутньому, бо прошарок природничої освіти: інженерів, айтішників формує додану вартість в економіці. Ні в якому разі ЗНО з математики не є дискримінацією для гуманітаріїв, адже технарі теж можуть сказати, що ЗНО з української мови є дискримінацією для них.

Олександр Лукашев: Почну з головного. Фракція «Опозиційна Платформа – За Життя» внесла проект постанови, що скасовує цей закон. По-перше, його було ухвалено з грубим порушенням регламенту. А саме – статті 117, яка передбачає подання документів народними депутатами за 10 днів до розгляду. По-друге, Закон «Про повну загальну середню освіту» грубо порушує статті 10, 11, 22, 24 і 53 Конституції України. По-третє, він дискримінує права громадян України спілкуватися рідною мовою в родині.

Головна мета закону – обмеження використання російської мови. Наведу приклад. У Закарпатській області в місцях компактного проживання угорців діти мають право навчатись угорською мовою. Тобто угорською навчатися можна, а російської – ні. Це і є дискримінація.

Цей закон фактично забороняє взагалі українським дітям навчатися рідною мовою. Хоча наша Конституція це право надає. Крім того, Україна підписала та ратифікувала, ініційовану Радою Європи, «Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин» в якій, в тому числі зазначено, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин у різних країнах та регіонах Європи є важливим внеском у розбудову Європи, що ґрунтується на принципах демократії. Демократія — це те, до чого ми маємо рухатись, а не навпаки усвідомлюючи відмовлятись від можливості бути почутими.

Інна Совсун: Українська школа однозначно потребує реформи — про необхідність змін говорять і батьки, і учні, освітяни. Минулого року ми отримали підтвердження дуже серйозних проблем у нашій освіті: за результатами найбільшого міжнародного освітнього вимірювання PISA, українські підлітки відстають не лише від освітніх лідерів світу з Азії чи від Фінляндії, але й від центральноєвропейських сусідів, які починали в однакових з нами умовах 30 років тому. PISA показала, що 36% 15-річних учнів не знають математику навіть на базовому рівні, чверть — не досягли цього рівня з читання та природничих наук. Також в Україні у кілька разів менша частка дітей, які показали високі результати з усіх предметів. Крім того, є безліч системних інфраструктурних та управлінських проблем: відсутність навчального обладнання у школах, старі непривабливі та некомфортні приміщення, нездорове харчування в їдальнях, не кажучи вже про катастрофічну ситуацію з вчителями — їхня зарплатня перестала навіть нагадувати пристойну, знайти педагога для викладання англійської, інформатики та математики, а також вчителя початкової школи, все складніше, а це значить, що школи не можуть собі дозволити відбирати найкращих вчителів, натомість працюють просто над тим, щоб зберегти Однак проблема НУШ полягає у тому, що змінювати треба усе і дуже глибоко, а це тяжко і складно, тож реформа постійно сповзає до косметичних змін, ідучи шляхом найменшого опору.

Чи дійсно на Вашу думку, законопроект врегульовує питання цькувань у школі? Чи будуть ці дії ефективними?

Сергій Колебошин: Закон закладає можливість, аби були розроблені необхідні підзаконні акти. Закон несе декларативні норми, що дає можливість працювати далі на підзаконні акти: про це нам кажуть міжнародні експерти, партнери в країнах Європи, які вже пройшли цей шлях.

Олександр Лукашев: Конституцією України передбачено, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека.

Законопроект вводить поняття «булінгу», або ж цькування. Але тільки констатує, що з ним необхідно боротися, що потрібно розробити план заходів для його запобігання і т. п.

На жаль, положеннями, що містяться у Законопроекті автори відкрито нехтують найсуттєвішими цінностями людства, які гарантовані Конституцією, та жодних реальних механізмів боротьби з цією дійсно нагальною проблемою у законопроекті не передбачили.

Тема підіймається виключно «для галочки» та піару його авторів.

Інна Совсун: Законопроект не вносить практично нічого нового у питання боротьби з булінгом порівняно із рамковим законом “Про освіту”. Останній оновили минулого року, ввівши власне визначення булінгу (цькування) у закладах освіти, а також вимоги реагувати на випадки цькування і вживати профілактичних заходів щодо нього. Загалом законодавче нормування боротьби з булінгом зараз досить непогане, однак ми розуміємо, що основною ареною боротьби у цьому питанні є не парламент чи МОН, а клас, школа. Тож ефективність боротьби зі цькуванням залежить від того, наскільки зміниться комунікація школи з батьками, наскільки гідність дітей, батьків та вчителів буде пріоритетом, і наскільки ми як суспільство просунемося у питання просвіти щодо виховання дітей і надання підтримки батькам, особливо у складних життєвих обставинах.

У законі передбачено доплати вчителям, у тому числі педагогічна інтернатура, коли кураторство над молодим педагогом у першій рік роботи, бере досвідчений вчитель і за це отримує надбавку. Чи вистачить на це коштів?

Сергій Колебошин: Зараз в законі прописано, що до 20% коштів може бути виплачено з фонду оплати заробітної плати педагогічним працівникам. Зазвичай ідеться про кошти освітньої субвенції, зазвичай у сільських районах коштів вистачає і я думаю буде вистачати. Ця норма направлена на те, аби вчитель ішов до такого начального закладу. Я особисто був проти, щоб вилка варіювалася у діапазоні 0-20% і хотів, аби ми поставили нижню межу. Але тут ми могли б зіткнутися із відсутністю коштів. Фактично підставивши директора навчального закладу, який би не зміг виплачувати кошти. Вважаю, що ця норма має еволюціонувати. Зараз Міністерство освіти і науки розробляє новий порядок оплати педагогічним працівникам. Не скажу, що вона велика, але вона компромісна, яку ми погодили з профспілками. Але там є з чим працювати. Коли ми будемо розглядати дане питання, можна буде поспілкуватися у тому числі про збільшення оплати в інтернатурі.

Олександр Лукашев: Вважаю, що закон про повну загальну середню освіту не запрацює повноцінно без належного фінансування. Кабмін ухвалив постанову №822, якою тимчасово зупинив підвищення заробітної плати для педагогів. Якщо рік зарплату їм не підвищуватимуть, то про які доплати йдеться? А якщо брати села та невеличкі міста, то про яку якість освіти в сільських школах може йти мова, якщо вчитель голодний?

«Опозиційна Платформа – За Життя» вимагає від влади припинити маніпулювання, ухвалюючи такі закони, де є дискримінація за мовною ознакою, хоча положеннями статті 10 Конституції України гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України, тому Шановні колеги, давайте працювати над реальним підвищенням якості освіти та рівня життя вчителів, а не безпідставно обмежувати громадян у їх законних правах. 

Усі чудово розуміють, що процедура внесення змін до Конституції України більш важка, тому заінтересовані особи йдуть шляхом впертого порушення Основного Закону, приймаючи антисоціальні закони.

Інна Совсун: Закон законсервував існуючу систему нарахування зарплат вчителів з маленькими окладами і десятками надбавок, яка не захищає вчителів — адже їх зарплата не гарантована, а залежить від рішень директора чи управління освіти. Тому краще було б перейти до європейської моделі - високого окладу з кількома надбавками за хороші результати роботи. На жаль, закон цього не пропонує. При цьому це не впливає на рівень фактичних зарплат вчителів - адже він залежить тільки від того, скільки грошей на зарплати закладено у бюджеті. І бюджет-2020 не передбачає суттєвого підвищення зарплат вчителям, окрім одноразової додаткової виплати молодим педагогам. Тобто, у бюджеті грошей вистачить, аби зарплата лишалася на тому ж рівні, про підвищення не йдеться. Що стосується надбавки наставникам за підтримку молодих вчителів — вона передбачена, але в межах фонду заробітної плати. Тобто якщо грошей не вистачає — платити її не будуть. Утім, це не єдина проблема з моделлю інтернатури, закладеною в законі. На жаль, не усі школи в країні однаково спроможні, і якщо молодий вчитель потрапляє на роботу у заклад, не немає інших педагогів з його чи її спеціальності або навіть галузі, постає велике питання, який саме досвід там можна перейняти. Те саме стосується інноваційних технік навчання, використання на уроках обладнання і технік не в кожній школі, на жаль, є ті, хто може цьому навчити.

Які на Вашу думку є ризики та недоліки у даного закону?

Сергій Колебошин: Побачимо, коли закон запрацює. Є декілька речей, які викликають жваве обговорення: оплата праці педагогічним працівникам, є питання, яке дискутується профспілками стосовно строкового договору для вчителів пенсійного віку і є питання стосовно припинення набору до санаторних шкіл, поки МОН не розробить порядок переводу таких шкіл в заклади освіти іншого типу.

Олександр Лукашев: Закон «Про повну загальну середню освіту» – це грубе порушення міжнародних договорів та Конституції України.

Гарантування національним меншинам України права на вільний розвиток, використання і захист їх мов відповідає змістові міжнародних договорів України.

Зокрема, «Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин», зобов'язує держави створити у себе необхідні умови для того, щоб особи, які належать до національних меншин, мали можливість розвивати свою мову.

Тому ми вимагаємо скасувати цей закон та розробити новий, де не буде дискримінації, де буде прописаний механізм реального підвищення рівня освіти в країні.

Інна Совсун: Новий закон “Про загальну середню освіту” швидше закріплює реформу НУШ, яка триває вже два роки, ніж вносить у неї щось нове. Головною його проблемою є відсутність рішень щодо ряду критичних для шкільної реформи питань. Неспроможність шкільної мережі дати якісну освіту незалежно від того, місто це чи село, педагогічна автономія, якість підготовки вчителів - ці і не тільки ці проблеми не знаходять вирішення. МОН обіцяє, що їх буде розв’язано за допомогою підзаконних актів, однак за останні роки надто часто ми бачили, як уряд наважується лише на косметичні зміни замість реальної реформи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему из Реестра исчезают судебные решения и зачем нужен платный доступ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Валентин Мороз
    Валентин Мороз
    судья Центрального апелляционного хозяйственного суда
  • Борис Плотницкий
    Борис Плотницкий
    председатель Западного апелляционного хозяйственного суда
  • Виталий Щавинский
    Виталий Щавинский
    заместитель председателя Киевского окружного административного суда