Чи є захисником адвокат, що виконав лише окрему процесуальну дію

10:00, 1 марта 2020
Суди вважають, що тимчасова участь захисника не зобов’язує його здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні.
Чи є захисником адвокат, що виконав лише окрему процесуальну дію

Ситуація, коли адвокат виконує у кримінальному провадженні одну або декілька процесуальних дій стає все більш звичайним явищем у кримінальному процесі. Дивуватися такому не варто, адже вона може скластися якщо захист здійснюється групою адвокатів або цілим адвокатським об’єднанням.

Для того, щоб розібратися у цьому необхідно системно тлумачити норми кримінального процесуального кодексу.

У статті 50 КПК зазначено, що повноваження захисника підтверджуються:

1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;

2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір із захисником має право укласти:

- підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий;

- особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування;

- особа, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію);

- інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою (стаття 51 КПК).

Касаційну скаргу мають право подати (стаття 425 КПК) :

1) засуджений, його законний представник чи захисник — у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, — в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник — у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

10) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, — у частині, що стосується інтересів юридичної особи.

Як вбачається з наведеного, підписати та подати касаційну скаргу має право особа, яка залучена до участі у справі у якості захисника.

Практично теж саме стосується можливості подати апеляційну скаргу.

Тобто, якщо особа надала до кримінального провадження ордер або договір та підписала і подала касаційну скаргу, вона вже може вважатися захисником у кримінальному провадженні, незалежно від того чи спілкувалася вона з підзахисним або уклала угоду з іншою особою в інтересах підзахисного.  Це якщо буквально тлумачити норми КПК.

Касаційний кримінальний суд у справах № 521/17991/15-к, № 522/21802/16-к, № 552/21802/16-к, №569/16759/16-к прийшов до висновку що відповідно до вимог ч. 1 ст. 48, ст. 51 КПК України захисник, який не брав участі в розгляді справи судом першої інстанції, має право подати апеляційну скаргу за умови укладення ним договору з обвинуваченим або з іншими особами, але за клопотанням чи наступною згодою обвинуваченого (засудженого).

Однак положеннями ст. 51 КПК чітко не визначено ні строку надання такої «наступної згоди», ні порядку підтвердження її наявності, у зв'язку з чим зазначена норма має застосовуватися з урахуванням обставин конкретної справи у спосіб, який не становитиме невиправдане обмеження права особи на захист.

З іншого боку лише у  виняткових випадках слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають право залучити захисника для проведення окремої процесуальної дії. Таке залучення допускається лише виключно у невідкладних випадках.

Під невідкладними розуміються випадки, коли:

 1) є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника;

 2) якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника;

3) прибуття обраного захисника неможливе.

Наприклад, по справі № 497/1940/17 у судове засідання, що було призначене в режимі відеоконференції між приміщеннями Болградського районного суду і Одеського слідчого ізолятора — не з`явився захисник обвинуваченого: 03.04.2019р. — не повідомивши причин своєї неявки, хоча про цю дату був сповіщений належним чином у приміщенні суду під розписку, а також захисник не з`явився 02.05.2019 року, — надіславши суду письмове клопотання про відкладення судового засідання з причини своєї хвороби, не надавши суду на підтвердження цієї причини належних доказів.

Внаслідок цього суд задовольнив клопотання прокурора щодо продовження судового розгляду даного кримінального провадження в режимі відеоконференції та щодо призначення захисника обвинуваченому на одну процесуальну дію — одне судове засідання.

Мотивом для цього слугувало те, що  із-за неприбуття у судове засідання обраного обвинуваченим захисника суд не може друге судове засідання поспіль допитати свідка, а зволікання з цим може викликати негативні наслідки для кримінального провадження — зникнення свідка, щодо якого судом двічі оголошувався примусовий привід, що унеможливить подальший рух самого кримінального провадження.

При цьому суд зазначив, що під час проведення окремої процесуальної дії, відповідно до ч.3ст.53 КПК України, захисник має ті самі права й обов`язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального. Таке правило обумовлюється єдністю процесуального статусу захисника у кримінальному провадженні, а тому й не може бути ніяких розбіжностей у визначенні обсягу його процесуальних прав залежно від того, чи постійно він бере участь у кримінальному провадженні, чи його роль є епізодичною.

Оскільки захисник виконує свої обов`язки тимчасово, це не покладає на нього обов`язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії (ч.5ст.53 КПК).

Завдання його діяльності вважаються вичерпаними по закінченню тієї процесуальної дії, для участі в якій його було залучено. У даному випадку його участь слід розглядати не тільки як гарантію забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, а як гарантію здійснення кримінального провадження в цілому, адже без його участі в окремих випадках неможливим є подальший рух самого кримінального провадження.

Раніше повідомлялося за що в Україні штрафують авіакомпанії.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Новых судей привели к присяге: как прошла церемония при участии Зеленского
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ольга Совгиря
    Ольга Совгиря
    заместитель председателя Комитета Верховной Рады Украины по вопросам правовой политики
  • Таисия Геза
    Таисия Геза
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
  • Виктор Кривенко
    Виктор Кривенко
    судья Конституционного Суда Украины
  • Светлана Шаренко
    Светлана Шаренко
    председатель Киевского районного суда Харькова
  • Владимир Петренко
    Владимир Петренко
    судья Киевского районного суда Одессы
загрузка...