Закони про боротьбу з коронавірусом: чому їх застосування може залишитися декларативним

13:00, 23 марта 2020
Про що забув законодавець, ухвалюючи закони про боротьбу з коронавірусом.
Закони про боротьбу з коронавірусом: чому їх застосування може залишитися декларативним

Верховною Радою України 17 березня 2020 року ухвалено два закони, спрямовані на боротьбу із коронавірусом та підтримку бізнесу на час кризи, що викликана пандемією та обмежувальними заходами.

Мова йде про:

  • Закон № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
  • Закон № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Норми обох законів викладені таким чином, що допускають їх множинне тлумачення, оскільки вони містять правову невизначеність.

Наприклад, в обох законах містяться різні строки дії відповідних норм, які стосуються однієї і тієї ж події – поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). У Законі № 530-IX зазначені лише кінцеві дати. Крім того, незважаючи на низку заборон, які в них містяться, вони не встановлюють жодних мораторіїв, окрім проведення перевірок щодо сплати податків (документальних та фактичних) та ЄСВ (лише документальних).

ГНЕУ одразу звернуло увагу на те, що положення проектів, відповідно до яких пропонується внести зміни до Податкового, Митного кодексів України, законів України «Про публічні закупівлі», «Про Державний бюджет України на 2020 рік», не узгоджуються із положеннями, відповідно, ст. 2 Податкового кодексу України, п. 9 розділу ХХІ Митного кодексу України, ч. 2 ст. 2 чинного Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 1 ст. 52 Бюджетного кодексу України, за змістом яких зміни до таких законодавчих актів можуть вноситися виключно законами про внесення змін до таких законодавчих актів, а тому мають бути викладені у вигляді окремих законопроектів.

Щодо комунальних послуг

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється:

- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не у повному обсязі;

- примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Згідно із Законом «Про житлово-комунальні послуги», споживач комунальних послуг може бути індивідуальним (фізична або юридична особа) або колективним (ОСББ, кооперативи та інші). Договір про надання комунальних послуг може також бути колективним.

Тобто, заборона припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг стосується лише громадян України і жодним чином не стосується юридичних осіб (тих же ОСББ, наприклад), представництв іноземних компаній, посольств, осіб без громадянства, іноземців.

Тобто, нараховувати їм неустойку не можна, а відключати можна.

Важко також зрозуміти, що мається на увазі під стягненням неустойки: зазначення про стягнення неустойки в судових рішеннях чи примусове стягнення за виконавчими документами.

Все це підкріплюється відсутністю у новому законі згадки про календарну дату, з якої слід припинити нарахування неустойки, стягнення та інші заходи. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а карантин встановлений дещо раніше. Як відомо, зворотної сили Закон не має.

Парадокс ще й у тому, що Закон № 530-IX не вносить жодних змін до законів, які регулюють надання житлово-комунальних послуг, що викликає плутанину у майбутньому.

Іншим Законом № 533-IX законодавець вже нічого не забороняв, а тільки зупинив до 1 липня 2020 року дію пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», які, власне, і регулюють нарахування неустойки. При цьому відключати, згідно з цим Законом, вже нікого не забороняється. І про заборону стягнення вже нічого не йдеться.

Без сумніву, така ситуація викликає конкуренцію норм між загальним та спеціальним законодавством.

Щодо проведення перевірок

Також Законом № 530-IX з невідомо якої дати до 31 травня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Виключення встановлені щодо перевірок:

  • за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
  • у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Про позапланові заходи згадки не міститься, що, звичайно, може призвести до зловживань з боку державних органів. Було б зрозуміліше, якби законодавець обмежив позапланові перевірки тими ж випадками, що і планові.

Закон № 533-IX дещо конкретніший. Ним встановлений мораторій на проведення податковими органами документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Щодо сплати кредитів

Щодо іпотеки, то Законом № 530-IX лише доручається Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття нормативно-правових актів та розробити законопроекти з цього питання.

Дещо лояльніші норми, закладені в Закон № 533-IX, яким споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 1 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року. Також частково забороняється збільшення процентної ставки.

Але мова йде про споживче кредитування і не стосується інших кредитів, у тому числі іпотечних. Ані слова не йдеться про заборгованість з лізингу та інших подібних фінансових інструментів.

На відміну від житлово-комунальних послуг, у випадку з кредитами стягнення не забороняється, як і виселення із житла. 

Щодо сплати податків

Законом № 533-IX встановлено звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Крім того, за цей же період не сплачується ЄСВ фізичними особами-підприємцями та самозайнятими особами, не нараховуються штрафні санкції.

Норми Закону поширюються на всю територію України, навіть на ті регіони, у яких не проводяться надзвичайні адміністративні та медико-санітарні заходи для запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Зазначені норми викликали хвилю обурення у органів місцевого самоврядування. Справа в тому, що ці податки є місцевими, та саме за їх рахунок поповнювалися місцеві бюджети. Від жодного загальнодержавного податку законодавець, зрозуміло, нікого не звільнив. Проте поставив місцеві громади на межу виживання. На це звертало увагу і Головне науково-експертне управління Верховної Ради, зазначивши у відповідному висновку, що такі дії призведуть до зменшення надходжень місцевих бюджетів. Це тільки одна сторона медалі. Для Державного бюджету також настануть витрати, оскільки, відповідно до вимог ст. 103 Бюджетного кодексу України, надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

Раніше розповідалося, що зміни до Кримінального кодексу щодо карантину погодив непрофільний комітет Верховної Ради.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Суди і коронавірус: як суди можуть працювати в умовах карантину
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Инна Шутенко
    Инна Шутенко
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
  • Константин Ефименко
    Константин Ефименко
    судья Одесского окружного административного суда
  • Антон Пекный
    Антон Пекный
    заместитель председателя Херсонского окружного административного суда
  • Виктория Хомякова
    Виктория Хомякова
    судья Херсонского окружного административного суда