ВС роз’яснив, яку особу може бути визнано найманим працівником

Терміном «найманий працівник» охоплюються не тільки фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, але й фізичні особи, які перебувають із вказаними суб’єктами у фактичних трудових відносинах. У тому числі якщо особа виконувала роботу на підставі цивільно-правового договору, зміст якого складають умови, що фактично визначають взаємні права та обов’язки працівника і роботодавця за трудовим договором.

До такого висновку дійшла Перша судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 718/1139/18.

Обставини справи

Органом досудового розслідування громадянка України обвинувачувалась у тому, що вона, перебуваючи за згодою власниці в її будинку, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, переконавшись, що її ніхто не бачить, шляхом вільного доступу таємно викрала із шафи комп’ютерного стола вироби із жовтого металу на загальну суму 18 234,72 грн, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Місцевий суд закрив кримінальне провадження щодо громадянки на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.

У касаційній скарзі прокурор вважає необґрунтованими висновки судів про те, що кримінальне провадження щодо громадянки України за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення і може бути закрито у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення. На думку прокурора, потерпіла та обвинувачена перебували не у трудових, а цивільно-правових відносинах, остання виконувала роботи не як найманий працівник, а як виконавець послуг. При цьому прокурор вказує на неправильне ототожнення понять «трудового договору» та «договору про надання послуг».

Висновок Верховного Суду

Судді ВС наголошують, що КПК не містить визначення терміну «найманий працівник», який вживається у п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК (в редакції Закону № 767-VII). А тому для розкриття змісту цього поняття слід звернутися до інших нормативно-правових актів.

Зокрема, визначення терміну «найманий працівник» викладено у ст. 1 Закону України від 3 березня 1998 року №  137/98-ВР «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»: «фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю», а також у п. 11 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»: «фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи».

ВС наголошує, що співставлення наведених юридичних дефініцій указує на те, що спільним для них є визначення терміну «найманий працівник» як фізичної особи, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК у провадженнях щодо особи, яка стосовно потерпілого була найманим працівником і завдала шкоди виключно власності потерпілого, окрім встановлення відповідності кваліфікації вчиненого нею діяння наведеним у цьому пункті, необхідно також пересвідчитись у тому, чи підпадає ця особа під ознаки, які містяться у нормативному визначенні терміна «найманий працівник».

Як убачається з договору про надання послуг та додатку № 1, укладеного між потерпілою та обвинуваченою, остання зобов'язувалася на замовлення потерпілої виконувати комплекс послуг із прибирання житлового будинку та прибудинкової території.

Зокрема, у зазначеному договорі визначено конкретний вид робіт та місце їх виконання, періодичність їх здійснення, час початку та закінчення виконання робіт, порядок оплати виконаних робіт. І це дає достатні підстави для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій надали правильну правову оцінку встановленим фактичним обставинам кримінального провадження та дійшли обґрунтованого висновку про те, що обвинувачена на момент вчинення нею кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її обвинувачено, хоча й виконувала на користь потерпілої роботу на підставі цивільно-правового договору, однак у відносинах з потерпілою була найманим працівником.

Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах:

Щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК

Терміном «найманий працівник» охоплюються не тільки фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, але й фізичні особи, які перебувають із вказаними суб’єктами у фактичних трудових відносинах (у тому числі якщо особа виконувала роботу на підставі цивільно-правового договору, зміст якого складають умови, що фактично визначають взаємні права та обов’язки працівника і роботодавця за трудовим договором).

Також ми писали про доказування факту вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння: практика ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.