Прожиточный минимум и минимальная зарплата будут определяться по-новому

18:02, 29 мая 2020
Зарплату отвязывают от прожиточного минимума, а Кабмину предписывают ввести систему налогообложения доходов домохозяйств, превышающих прожиточный минимум.
Прожиточный минимум и минимальная зарплата будут определяться по-новому

В Украине грядет очередная глобальная реформа, которая коснется системы оплаты труда как госслужащих, так и обычных граждан. С этой целью группа народных депутатов от Слуги народа, включая главу Комитета Верховной Рады по вопросам социальной политики Галину Третьякову, главу Комитета ВР по налоговой политике Даниила Гетманцева и пр. подали законопроект №3515 о реформе прожиточного минимума.

«Збільшення розміру прожиткового мінімуму призводить до необхідності проведення автоматичного перерахунку заробітної плати працівників бюджетної сфери та вишукання додаткових видатків бюджетів», - отмечается в пояснительной записке.

Впрочем, распространяться закон будет не только на «бюджетников». По сути, нижнюю планку для зарплат обычных граждан «отвяжут» от прожиточного минимума.

Во-первых, прожиточный минимум после вступления в силу нового закона не будет применяться как расчетная величина для определения должностных окладов и заработной платы работников и других выплат.

Во-вторых, в Кодексе законов о труде предлагается убрать норму о том, что размер минимальной зарплаты не может быть ниже, чем размер прожиточного минимума (статья 95).

Из статьи 96 КЗоТ исчезает норма о том, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере не менее прожиточного минимума.

Вместо этого Третьякова, Гетманцев и другие авторы предлагают прописать, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка) работников предприятий, учреждений и организаций, финансируемых из бюджета, устанавливается в размере не менее минимального размера должностного оклада, установленного на 1 января календарного года для соответствующих категорий работников.

Что касается небюджетной сферы, то есть, обычных людей, то минимальный оклад (тарифная ставка) или иная минимальная базовая величина в системах оплаты труда работников предприятий, учреждений и организаций определяются в размере не менее 50 процентов минимальной заработной платы, определенной в соответствии с законом.

Соответствующие изменения вносятся в Закон Украины «Об оплате труда».

Так, в статье 9 (Условия определения размера минимальной заработной платы) предлагается указать, что размер минимальной заработной платы определяется с учетом:

  • потребностей работников и их семей;
  • среднего уровня заработной платы;
  • размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц, рассчитанного в соответствии со статьей 5 Закона «О прожиточном минимуме»;
  • прогнозируемого индекса потребительских цен;
  • уровня занятости, производительности труда, финансовых возможностей государственного бюджета, других экономических факторов;
  • уровня налогов, обязательных сборов и взносов;
  • социальных выплат.

Также предлагается переформулировать статью 10 Закона о том, что размер минимальной заработной платы не может быть уменьшен в случае уменьшения размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц, оставив просто – что «размер минимальной зарлпаты не может быть уменьшен».

Отдельно данным законопроектом прописываются условия зарплат в НАБУ, НАЗК, ГБР, прокуратуре, ЦИК и Счетной палате.

Прожиточный минимум по-новому

Однако сам прожиточный минимум не упраздняют.

В частности, согласно переходным положениям закона Кабинет Министров до 1 октября 2020 должен будет разработать и внести на рассмотрение Верховной Рады проекты законодательных актов относительно:

  • установления не облагаемого минимума доходов граждан на уровне прожиточного минимума, утвержденного в Законе о Госбюджете на соответствующий год;
  • введения системы налогообложения доходов домохозяйства в части, превышающей размер прожиточного минимума всех членов домохозяйства.

Для начала напомним, как закон в части определения термина «прожиточный минимум» звучит на данный момент.

Прожиточный минимум – стоимостная величина достаточного для обеспечения нормального функционирования организма человека, сохранения его здоровья набора продуктов питания, а также минимального набора непродовольственных товаров  и минимального набора, необходимых для удовлетворения основных социальных и культурных потребностей личности.
Прожиточный минимум определяется нормативным методом в расчете на месяц на одного человека, а также отдельно для тех, кто относится к основным социальным и демографическим группам населения:
детей в возрасте до 6 лет;
детей в возрасте от 6 до 18 лет;
трудоспособных лиц;
лиц, утративших трудоспособность.
К трудоспособным лицам относятся лица, не достигшие установленного законом пенсионного возраста.
К лицам, утративших трудоспособность, относятся лица, достигшие установленного законом пенсионного возраста, лица, достигшие пенсионного возраста, дающего право на назначение пенсии на льготных условиях, и неработающие лица, признанные лицами с инвалидностью в установленном порядке.
Прожиточный минимум, установленный для лиц, которые согласно законодательству подлежат обязательному государственному социальному страхованию, увеличивается на сумму обязательных платежей.

Как предлагает прописать эту норму (статью 1 Закона Украины «О прожиточном минимуме») Галина Третьякова и остальные депутаты:

Прожиточный минимум – приемлемый уровень затрат, который позволяет поддерживать достаточный уровень жизни человека, присущий обществу.

Прожиточный минимум устанавливается на одного человека.

На этом, собственно, все.

Также предлагается изменить сферу применения прожиточного минимума и совсем исключить статью 3 о принципах формирования наборов продуктов питания, непродовольственных товаров и услуг.

Порядок расчета прожиточного минимума

На данный момент согласно статье 4 закона прожиточный минимум устанавливается Кабмином после проведения научно-общественной экспертизы сформированных набора продуктов питания, набора непродовольственных товаров и набора услуг. Порядок проведения научно-общественной экспертизы устанавливается на принципах социального партнерства и утверждается КМУ.
Прожиточный минимум на одного человека, а также отдельно для тех, кто относится к основным социальным и демографическим группам населения, ежегодно утверждается Верховной Радой в законе о Госбюджете.

Авторы законопроекта предлагают изложить эту статью следующим образом:

Прожиточный минимум устанавливается в процентном соотношении к среднемесячной заработной плате в Украине за год, предшествующий году формирование Государственного бюджета на следующий год, с учетом прогнозного уровня инфляции текущего года.

Процентное соотношение размера прожиточного минимума к среднемесячной заработной плате составляет не менее:
в 2021 году - 40 процентов;
в 2022 году - 41 процентов;
в 2023 году - 42 процентов;
в 2024 году - 43 процентов;
в 2025 году - 44 процентов;
в 2026 году - 45 процентов;
в 2027 году - 46 процентов;
в 2028 году - 47 процентов;
в 2029 году - 48 процентов;
в 2030 году - 49 процентов;
в 2031 году - 50 процентов.

Прожиточный минимум ежегодно утверждается Верховной Радой в законе о Государственном бюджете.
Если фактический размер прожиточного минимума в течение трех месяцев превышает более чем на 10 процентов размер утвержденного прожиточного минимума, КМУ на основе мониторинга выполнения Госбюджета рассматривает вопрос о повышении размера прожиточного минимума.

Также предусмотрено изменить порядок мониторинга. Так, для наблюдения за динамикой уровня жизни в Украине на основе статистических данных орган исполнительной власти, обеспечивающий систематическое исследование расходов домохозяйств, проводит опросы домохозяйств относительно фактических расходов на продукты питания, непродуктовые товары, услуги, уход за детьми и процентного размера сбережений в структуре расходов домохозяйств.
Для целей настоящего Закона под домохозяйством понимается декларируемое экономическое объединение одного / двух / нескольких лиц, ведущих совместный учет доходов и расходов, облагаемых налогом на доходы физических лиц.

Изменения для расчета штрафов и внедрение административного сбора

Также предлагается по-другому рассчитывать санкции. Так, в Кодексе об админправонарушениях предусмотрено, что для квалификации административных правонарушений применяется расчетная единица, установленная законом о Государственном бюджете Украины на соответствующий год. Денежное взыскание устанавливается в виде штрафной ставки, что составляет 2% расчетной единицы.

Что касается УПК, ГПК, КАСУ и ХПК, то там также предлагается прописать, что размер штрафа и денежного взыскания устанавливается в виде штрафной ставки, которая составляет 2% расчетной единицы, установленной законом о Государственном бюджете на соответствующий год.

В ряд законов, касающихся госпошлины вносятся изменения, по которым размер административных сборов и порядок их взимания определяются Кабинетом Министров. Также предусматривается, что «указанный размер регулярно пересматривается с учетом экономического значения предоставленной услуги, в частности необходимости покрытия стоимости ее предоставления».

Переходные положения

Предусмотрено, что закон в случае его принятия вступает в силу с 1 января 2021, кроме отдельных норм.
Показатели прожиточного минимума, рассчитанные в соответствии с новым законом, применяются в процентном соотношении к прожиточному минимуму для системы налогообложения доходов домохозяйств, для установления минимального размера пенсии по возрасту в соответствии с Законом «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» в размере 44 процента в 2021 году с обеспечением ежегодного его увеличения на 2 процентных пункта до достижения 100 процентов.
При наличии экономических оснований этот процентный показатель может быть пересмотрен Верховной Радой.
Для назначения помощи согласно Закону «О государственной социальной помощи малообеспеченным семьям» применяется уровень обеспечения прожиточного минимума, который ежегодно определяется законом о Государственном бюджете.

Также предписывается исключить пункты 3 и 5 раздела II «Заключительные и переходные положения» Закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины» (Ведомости Верховной Рады Украины, 2017, № 2, ст. 25; 2018, № 32, ст. 242).

Кроме того, устанавливается, что прожиточный минимум после вступления в силу настоящего Закона не применяется как расчетная величина для определения должностных окладов и заработной платы работников и других выплат.
До внесения изменений в законы Украины относительно неприменения прожиточного минимума как расчетной величины он применяется в размере, соответствующем минимальному размеру должностного оклада, установленном на 1 января календарного года для соответствующих категорий работников.
Кабинет Министров до 1 октября 2020 должен будет разработать и внести на рассмотрение Верховной Рады проекты законодательных актов относительно:

  • установления не облагаемого минимума доходов граждан на уровне прожиточного минимума, утвержденного в Законе о Государственном бюджете на соответствующий год;
  • введения системы налогообложения доходов домохозяйства в части, превышающей размер прожиточного минимума всех членов домохозяйства;
  • замены прожиточного минимума для трудоспособных лиц, который используется для определения размеров ставок судебного сбора, на предложенную проектом расчетную единицу;

3) до 2025 года:

  • обеспечить создание органа исполнительной власти, деятельность которого будет направлена ​​на систематическое исследование расходов домохозяйств;
  • утвердить методологию формирования прожиточного минимума, расчет которой будет базироваться на фактических затратах домохозяйств

Ниже приводим текст пояснительной записки.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення»

 

  1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону

 

Прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у різних сферах, зокрема й такі основні державні соціальні гарантії, як мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, державні соціальні допомоги та інші соціальні виплати, які є основним джерелом існування для людини.

Протягом тривалого періоду стан соціальної політики в Україні демонструє малу ефективність формування системи соціальних стандартів та гарантій на основі прожиткового мінімуму, причиною чого є існування низки проблем, серед яких, зокрема, відсутність регулярного перегляду та затвердження наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, що призвело до втрати ними зв’язку з відображенням життєво необхідних витрат людини, детермінованих об’єктивними реаліями сучасності.

Крім того, чинний на сьогодні нормативний метод встановлення прожиткового мінімуму характеризується певним нав’язуванням системи цінностей стосовно вибору між окремими продуктами, товарами та послугами. Визначення нормативу так званих фундаментальних потреб людини відображає більше позицію посадовців або уявлення окремих науковців, ніж реальні споживчі потреби людини на достатньому рівні.

Відтак, прожитковий мінімум в Україні став низьким стандартом якості життя, оскільки внаслідок заниження його розмірів були встановлені низькі розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсій за віком, допомоги малозабезпеченим сім’ям та інших соціальних виплат.

В той же час визначення умов оплати праці з урахуванням розміру прожиткового мінімуму має значний вплив при плануванні видатків бюджетів усіх рівнів, оскільки на його основі визначається мінімальний посадовий оклад. Збільшення розміру прожиткового мінімуму призводить до необхідності проведення автоматичного перерахунку заробітної плати працівників бюджетної сфери та вишукання додаткових видатків бюджетів. При цьому заробітна плата в бюджетній сфері є значно нижчою за середню по країні.

  1. Цілі та завдання прийняття проекту закону

Законопроект розроблено з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень шляхом запровадження нової методології розрахунку прожиткового мінімуму, на базі якого встановлюються основні державні соціальні гарантії та соціальні виплати, які є головним джерелом існування людини.

Крім того, потребує удосконалення законодавство, що регулює питання стосовно плати за надання адміністративних послуг, штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення, які на сьогодні встановлюються від розміру неоподаткованого мінімуму та прожиткового мінімуму.

  1. Загальна характеристика і основні положення проекту закону

Законопроектом передбачено змінити визначення прожиткового мінімуму, встановивши, що це прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, притаманний суспільству. Визначати розмір прожиткового мінімуму пропонується в розрахунку на одну особу.

Передбачається, що прожитковий мінімум має встановлюватися у відсотковому співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування Державного бюджету України на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року. Відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати має становити не менше:

у 2021 році – 40 відсотків;

у 2022 році – 41 відсотків;

у 2023 році – 42 відсотків;

у 2024 році – 43 відсотків;

у 2025 році – 44 відсотків;

у 2026 році – 45 відсотків;

у 2027 році – 46 відсотків;

у 2028 році – 47 відсотків;

у 2029 році – 48 відсотків;

у 2030 році – 49 відсотків;

у 2031 році – 50 відсотків.

При цьому якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом трьох місяців перевищує більш ніж на 10 відсотків розмір затвердженого прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України на основі моніторингу виконання Державного бюджету України має розглянути питання щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму.

Також передбачається, що орган виконавчої влади, що забезпечує систематичне дослідження витрат домогосподарств, для спостереження за динамікою рівня життя в Україні повинен проводити опитування домогосподарств щодо фактичних витрат на продукти харчування, непродуктові товари, послуги, догляд за дітьми та відсоткового розміру заощаджень у структурі витрат домогосподарств. Для цілей цього Закону під домогосподарством розуміється деклароване економічне об’єднання  одного/двох/декількох осіб, які ведуть спільний облік доходів та витрат, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

У Прикінцевих положеннях визначено розміри, у яких мають застосовуватися показники прожиткового мінімуму, обраховані відповідно до цього Закону, для системи оподаткування доходів домогосподарств та для системи обрахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи із 44 відсотків у 2021 році і до 100 відсотків у 2041 році, тобто з підвищенням на два відсотка кожного року. У разі наявності економічних підстав цей відсотковий показник може бути переглянутий Верховною Радою України.

Для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» має застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який щорічно визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пропонується доручити Кабінету Міністрів України до 1 жовтня 2020 року розробити і внести на розгляд до Верховної Ради України проекти законодавчих актів щодо встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму, затвердженого у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, та запровадження системи оподаткування доходів домогосподарств в частині, що перевищує розмір прожиткового мінімуму усіх членів домогосподарства.

Також до 2025 року Уряду України доручається забезпечити створення органу виконавчої влади, діяльність якого буде спрямована на систематичне дослідження витрат домогосподарств, та затвердити методологію формування прожиткового мінімуму, розрахунок якої базуватиметься на фактичних витратах домогосподарств.

Крім того проект акта передбачає внесення змін до законодавчих актів України щодо зміни підходів до встановлення розмірів посадових окладів, а саме не в залежності від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників, який передбачається затверджувати законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для визначення штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення передбачається застосовувати розрахункову одиницю, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Також врегульовуються питання щодо плати за надання адміністративних послуг.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чи скасують соціальні гарантії та пільги: чому Слуги народу вирішили звернутися до КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Лариса Малеваная
    Лариса Малеваная
    судья Хозяйственного суда Киевской области
  • Александр Заяц
    Александр Заяц
    заместитель председателя Черниговского окружного административного суда
  • Петр Ковзель
    Петр Ковзель
    судья Окружного административного суда Киева
загрузка...