Новий територіальний поділ: питання оптимізації судів поки що поставлено на паузу

11:15, 23 июня 2020
Укрупнення районів не призведе найближчим часом до зміни кількості судів.
Новий територіальний поділ: питання оптимізації судів поки що поставлено на паузу

Нещодавно Кабінет міністрів України погодив проєкти постанов про утворення та ліквідацію районів, згідно з якими в Україні будуть ліквідовані існуючі 490 районів та створено 129 нових. Тепер новий адміністративно-територіальний поділ повинна затвердити Верховна Рада України.

Проте, у якому вигляді із стін Ради вийде фінальний документ, невідомо, оскільки комітети Ради вже погодили створення ще декількох додаткових районів.

Укрупнення районів передбачає ще і зміну всієї вертикалі органів державного управління, правоохоронних органів та інших структур.

Зокрема, територіальна реформа повинна перекроїти і мапу судів в Україні. В існуючому (не скасованому) вигляді судова реформа передбачає, що замість районних, міжрайонних, міських судів будуть створені місцеві окружні суди, що об'єднають під своєю юрисдикцією декілька районів з одним, центральним (окружним) судом.

Проте, як буде виглядати оптимізація судів в нових реаліях, остаточного уявлення ще немає.

Справа у тому, що укрупнення районів, запропоноване Урядом, змінює ту концепцію реформування судової системи, яка була затверджена ще в 2017 році.

Для прикладу, у Вінницькій області згідно з адміністративно-територіальною реформою планується утворити 5 районів: Вінницький, Гайсинський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький.

Раніше, відповідно до Указів Президента України 2017 року, в тій же в Вінніцький області пропонувалося створити 12 окружних судів (Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Іллінецький, Козятинський, Крижопільський, Могилів-Подільський, Немирівський, Хмільницький, Шаргородський, Ямпільський).

Те ж саме і в Житомирській області, там мало бути 12 окружних судів.

Сьогодні там планується створити 4 райони : Бердичівський, Житомирський, Коростенський, Новоград-Волинський. Відповідно, кількість окружних судів також, напевно, буде переглянута.

Аналогічна ситуація в інших областях.

Одночасно жодного рішення про те, що нові суди будуть утворені саме в нових районних центрах наразі не прийнято.

В Раді суддів України до децентралізації ставляться спокійно та вважають, що мапа судів не обов'язково має бути "прив'язана" до адміністративно-територіального поділу.

Чи буде переглянута концепція оптимізації судів

Які плани у влади щодо подальшої оптимізації кількості судів достеменно невідомо.

Ще в липні 2019 року із Офісу Президента Зеленського лунали наміри скасувати всі Укази його попередника про ліквідацію місцевих судів. Проте жоден з Указів не скасували, а навпаки затвердили Річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік, згідно з якою окружні суди повинні були запрацювати в 2020 році.

У жовтні 2019 року делегати позачергового XVII з’їзду суддів звернулися до Президента з проханням скасувати низку указів і не проводити оптимізацію судів у тому вигляді, в якому вона проходить. Чимало суддів вважає, що це не покращує їхню роботу, бо об’єднання місцевих судів, де залишилося по одному судді, в умовах кадрового голоду не вихід із ситуації.

Переглянути концепцію, затверджену ще за часів президенства Петра Порошенка, владу підштовхують і депутати. Так, сьогодні в парламенті зареєстрований Проект Постанови про схвалення Концепції першочергових заходів із подальшого здійснення судової реформи в Україні (реєстр. № 3521 від 21.05.2020). Згідно з цим проектом Президентові України рекомендується привести у відповідність із цією Постановою свої нормативно-правові акти, зокрема визначитися з чинністю таких указів Президента України:

 - «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10 травня 2006 року № 361/2006;

- «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки» від 20 травня 2015 року № 276/2015;

- «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» від 29 грудня 2017 року № 449/2017;

- «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» від 29 грудня 2017 року № 450/2017;

- «Про реорганізацію місцевих загальних судів» від 29 грудня 2017 року № 451/2017;

- «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів» від 29 грудня 2017 року № 453/2017.

Врешті решт питання побудови судової системи влада, схоже, поки що поставила на паузу.

 Про це свідчить внесений 15.06.2020 Кабміном у Верховну Раду законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» (реєстрац. № 3651).

Згідно з п. 8 Прикінцевих та перехідних положень законопроєкту до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах закріпленої за ними до утворення (ліквідації) районів територіальної юрисдикції, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Вищезазначене підтвердив судово-юридичній газеті народний депутат України Олександр Корнієнко, який пояснив, що парламент планує ухвалити спеціальний закон, який буде регулювати порядок укрупнення районів. У ньому пропишуть всі механізми утворення нових районів та роботи державних органів, їх взаємодію, перейменування та інше. Одночасно доведеться внести зміни до близько 70 законів. Над цими питаннями працює Міністерство юстиції та Мінрегіон. При цьому питання судової системи треба розглядати окремо, оскільки це незалежна гілка влади. Готується концепція судової реформи, в рамках якої буде вирішуватися ця проблема. Поки що суди будуть працювати як і працюють.

Які проблеми необхідно вирішити для проведення оптимізації судів

Причин не поспішати оптимізувати суди у влади є щонайменше три.

По-перше, не затвердивши територіальний устрій, неможливо прогнозувати, скільки ж необхідно буде створити укрупнених судових установ та обрахувати потребу в їх фінансуванні.

По-друге, реорганізація або ліквідація судових установ вимагає фінансування. Проте сьогодні грошей не вистачає навіть на відправлення кореспонденції. Суди один за одним оголошують при припинення роботи через брак коштів.

По-третє, проблеми, які виявилися у ході невдалої спроби оптимізувати суди протягом 2017-2019 року, нікуди не поділися і вирішувати їх все одно доведеться вже діючому Уряду.

 Загалом, такі проблеми зводяться до таких.

  1. Логістика.

Щоб дістатися до суду, громадянам доведеться долати чималі відстані або потрапити на судове засідання. Як відомо, транспортна інфраструктура та сполучення в сільській місцевості в жахливому стані. Тобто наскільки доступним стане правосуддя за умови територіальної віддаленості судів, залишається під питанням.

Народний депутат України Олександр Качура вважає, що неправильно, коли громадяни за 100-200 км їдуть в суд. Кількість судів та суддів повинна бути збільшена. Сьогодні ненормальною виглядає ситуація, коли в районному суді залишився один суддя, який виконує обов’язки і голови суду, і судді, розглядає повністю всі справи. Зрозуміло, що з існуючим навантаженням на суддю за таких умов неможливо встановити об’єктивну істину у справі. Судова гілка влади відокремлена від виконавчої влади, тому її необхідно підлаштовувати під новий адміністративно-територіальний устрій. Якщо укрупнюється район, то повинні бути 3-4-5 відділів цього суду, щоб суд був територіально доступним для людей.

 «Ідеальним варіантом могло би бути розміщення судів у тих містах, де розташовані регіональні органи поліції, прокуратури та інших правоохоронних органів», — вважає голова Ради суддів України Богдан Моніч.

  1. Кількість суддів

Штатний розклад судів планувалося затвердити, виходячи з навантаження на суддів. Беззаперечно, оптимізація судів призведе до перерозподілу навантаження між існуючими судами та судами, які утворяться. В різних районах таке навантаження буде різним. Заявлена кількість населення в районах – це не менш 150 тисяч населення. Зрозуміло, що деякі райони будуть мати значно більшу кількість населення (Запорізький, наприклад, 874,2 тис., Полтавський – 600,5 тис.), тому і навантаження на суддів буде інше.

Показники навантаження дадуть можливість розрахувати оптимальну штатну чисельність конкретного суду з урахуванням реального навантаження.

 Поки що показники навантаження не затверджені.

На засіданні Ради суддів України 5 червня 2020 року розглядалося питання про Звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів. Окремі члени РСУ звернули увагу, що запропоновані обрахунки наразі не зовсім відповідають справжнім витратам часу, які судді витрачають на розгляд справ і матеріалів. Крім того, навантаження виросло у зв’язку із карантинними заходами.

«Нині в Україні не вироблені актуальні показники навантаження судді – скільки рішень має бути винесено впродовж року і в якій категорії справ. Існує статистика, але вона не відображає дійсне навантаження суддів. Потрібно встановити коефіцієнти складності справ за категоріями і показники середніх витрат часу на їх розгляд, врахувавши також час, який витрачається суддями на контроль за виконанням судових рішень. На сьогодні для цього показника навіть немає номера класифікатора», – зазначив заступник Голови Вищої Ради Правосуддя Олексій Маловацький під час робочої  зустрічі із представниками Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Секретаріату Ради Європи.

  1. Кадровий голод

Наприкінці травня 2020 року прес-служба ВРП повідомляла, що у судовій системі України спостерігається серйозна нестача суддівських кадрів - 30%. Станом на 10 квітня з передбачених 7295 штатних посад у судах були заповнені тільки 5166, з яких 4729 суддів мають повноваження на здійснення правосуддя.

Майже половина судів - неукомплектовані суддями. Найбільша кількість недоукомплектованих місцевих загальних судів (в яких фактична чисельність суддів від штатної забезпечена тільки на 50% і менше) щодо загальної кількості цих судів у відповідній області у Волинській, Черкаській і Вінницькій областях: близько 53%, 48% і 45% відповідно. Станом на травень у десяти судах взагалі не здійснювалося правосуддя.

Однією із цілей оптимізації судів саме і була ліквідація малочисельних судів, у яких працювало 3-4 судді. Існування таких судів було визнано недоцільним.

Але добір або переведення суддів у нові суди будуть заблоковані внаслідок розпуску ВККС та недостатності відповідних повноважень у ВРП.

Сьогодні законодавець надав ВРП тимчасове право переводити суддів без подання ВККС, але це не вирішує проблему остаточно.

Голова РСУ Богдан Моніч переконує, що наразі питання оптимізації судів не є таким нагальним, як подолання кадрового голоду в судах. В першу чергу слід визначити таку штатну чисельність суддів, яка дозволяла б розглядати наявну кількість судових справ у розумні строки та з дотриманням процесуального законодавства. І, звичайно, вжити заходів до заповнення вакантних посад суддів. Одночасно він запевняє, що органи суддівського врядування будуть вживати заходів, щоб працівники апаратів ліквідованих судів були переведені до новоутворених судів і масового звільнення не відбулося. Позиція з цих питань незмінна.

  1. Технічно суди не готові до дистанційної роботи

Первісно судова реформа передбачала, що в колишніх районних судах залишиться можливість розглядати справи за рахунок створення відділів судів або в інший спосіб. Планувалося, що судді залишаться на своїх колишніх робочих місцях. ДСА також обіцяла залишити приміщення районних судів, де можна буде проводити виїзні судові засідання.

Проте поставало питання з реєстрацією та передачею справ, роботою канцелярії, працівників апарату судів, у тому числі помічників суддів та секретарів судових засідань.

Вирішити всі питання теоретично повинна була Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Але ЄСІТС з 2008 року і досі працює в тестовому режимі. Судді вимушені використовувати сторонні сервіси відеоконференцій, навіть відправлення смс-помідомлень про судові засідання періодично не працює.

Треба звернути увагу також на те, що в Україні досі існують населені пункти, в яких або відбуваються постійні збої в електропостачанні, або взагалі відсутній Інтернет.

Без вирішення цих питань навряд чи можливо належним чином оптимізувати кількість судів в нових умовах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Вища рада правосуддя, МВФ та проблеми судової влади: інтерв'ю заступника голови ВРП
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Роксолана Качур
    Роксолана Качур
    судья Львовского окружного административного суда
  • Оксана Третьякова
    Оксана Третьякова
    судья Хозяйственного суда Киевской области
  • Константин Притула
    Константин Притула
    председатель Кировоградского окружного административного суда
  • Любовь Гончар
    Любовь Гончар
    судья Высшего административного суда Украины
  • Вадим Андрухив
    Вадим Андрухив
    судья Одесского окружного административного суда