В Конституційному Суді прокоментували своє Рішення про визнання неконституційною статті 375 КК

13:34, 24 июня 2020
За 2013-2019 роки зареєстровано 3055 кримінальних проваджень за статтею 375 КК: з них лише 72 з обвинувальним актами скеровано до суду.
В Конституційному Суді прокоментували своє Рішення про визнання неконституційною статті 375 КК

Як відомо, Конституційний Суд України 11 червня ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України статті 375 Кримінального кодексу. Цим Рішенням Суд визнав неконституційною оспорювану статтю Кодексу.

 У Конституційному Суді України прокоментували «Судово-юридичній газеті», з чого виходив КСУ, ухвалюючи дане Рішення.

«Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд виходив з того, що належний захист прав і свобод людини можливий лише незалежним судом. Водночас такий захист досягається за умови гарантування державою незалежності судді, тому будь-який вплив на суддю є неприпустимим.

Так, згідно з положеннями Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її; судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин.

У Моніторинговій місії ООН з прав людини позитивно оцінили рішення КСУ щодо неконституційності статті 375 КК, яка встановлювала кримінальну відповідальність суддів за винесення «завідомо неправосудних» рішень  без пояснення критеріїв «неправосудності». В оприлюдненій заяві місії від 15 червня 2020 року зазначено, що вищевказане рішення Конституційного Суду України сприятиме зміцненню незалежності судової системи.

Крім того, Група держав проти корупції Ради Європи (GRECO) також вказувала на загрози незалежності суддів у зв’язку з дією статті 375 Кримінального кодексу України та рекомендувала скасувати вказану статтю Кодексу,  з метою уникнення зловживань з боку правоохоронних органів для неправомірного впливу та тиску на суддів. Про це йдеться у звіті за результатами оцінювання виконання Україною рекомендацій „Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів“, наданого в рамках Четвертого раунду оцінювання та прийнятого на 76-му пленарному засіданні GRECO (місто Страсбург, 19–23 червня 2017 року). Зокрема, у ньому зазначено про „використання прокурорами певних кримінальних правопорушень, а саме „постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови“ (стаття 375 Кримінального кодексу України) як засобу тиску на суддів“. У цьому звіті також підкреслено „важливість вжиття усіх необхідних заходів для забезпечення поваги і захисту незалежності та безсторонності суддів“. На думку експертів GRECO «… ця мета може бути досягнута шляхом скасування статті 375 Кримінального кодексу».

До того ж, наявність цієї статті Кодексу як чинника впливу на незалежність суддів (суду) була предметом розгляду робочих органів Ради Європи. Зокрема, Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Міністрів Ради Європи, який здійснює моніторинг виконання Україною рішень ЄСПЛ у справах «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року (заява №21722/11), «Куликов та інші проти України» від 19 січня 2017 року (заяви №5114/09) та 17 інших.

Таким чином, прийняття КСУ рішення про визнання неконституційної статті 375 Кодексу має бути враховано Радою Європи як виконання Україною своїх позитивних обов’язків, зумовлених ухваленням вищевказаних рішень.

Також варто наголосити, що юридична невизначеність норми статті 375 Кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність судді, призвела до довільного застосування її положень у прокурорській та судовій практиці.

Так, згідно з офіційними даними Офісу Генерального прокурора за 2013-2019 роки, зареєстровано 3055 кримінальних проваджень за статтею 375 Кримінального кодексу України. Із вказаної кількості кримінальних проваджень 1529 закрито на підставі пунктів 1, 2, 4, 6 ч.1 ст. 284 КПК України. За вказаний період лише 72 кримінальних провадження з обвинувальним актами скеровано до суду для розгляду.

З огляду на викладене, Конституційний Суд України вважає, що стаття 375 Кодексу не відповідає принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України, оскільки в ній не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є «неправосудними», що уможливлює неоднозначне розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

У цьому контексті було враховано позицію Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Новік проти України» від 18 грудня 2008 року (заява №48068/06), відповідно до якої: «…якщо йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливим є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога „якості приписів права“ в розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року означає, що якщо національний закон дозволяє можливість позбавлення свободи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачним у застосуванні, щоб виключити будь-який ризик свавілля» (§ 19).

Для перегляду судового рішення в законі встановлюються відповідні процедури судочинства, які передбачають оскарження судового рішення та надання йому юридичної оцінки компетентним судом. Конституція України не наділяє інші органи державної влади повноваженнями щодо перевірки судового рішення в позасудовому порядку та оцінки його як «неправосудного».

Системний аналіз пункту 3 частини першої статті 85 Конституції України та частини другої статті 1 Кримінального кодексу України дає підстави стверджувати, що саме Верховна Рада України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Тобто, лише Верховна Рада України в межах її виключної компетенції може привести норму Кримінального закону (статтю 375 КК) у відповідність до Конституції України, і для цього потрібен час.

Тому при розгляді цієї справи Конституційний Суд України, згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, вирішив за доцільне відтермінувати втрату чинності цією статтею на шість місяців з дня ухвалення КСУ рішення про її неконституційність з однією метою – розробкою парламентом нової редакції статті 375 Кримінального кодексу України з урахуванням цінностей Конституції України та рішення Конституційного Суду України», - зазначили в Конституційному Суді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Пенсионную реформу в Украине обсудят при участии министра финансов и министра соцполитики, ОНЛАЙН
Пенсионную реформу в Украине обсудят при участии министра финансов и министра соцполитики, ОНЛАЙН
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Джабурія
    Олександр Джабурія
    голова П'ятого апеляційного адміністративного суду
  • Анастасія Мороко
    Анастасія Мороко
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Олена Шляхова
    Олена Шляхова
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
загрузка...