ГНЕУ попереджає, що українцям можуть заборонити відчужувати майно без рієлтерів

Комітет  з  питань   економічного   розвитку   на засіданні   в   режимі     відеоконференції  рекомендував включити   проєкт  Закону України № 3618 «Про рієлтерську діяльність в Україні» до порядку денного сесії Верховної Ради України та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.     

Вищезазначений Комітет є головним при опрацюванні цього законопроєкту.

Законопроєктом визначаються види рієлтерських послуг, встановлюються права, обов’язки та відповідальність суб’єктів рієлтерської діяльності, фахівців у сфері рієлтерської діяльності, регламентуються основи рієлтерського самоврядування.

Законопроєкт визначає порядок здобуття кваліфікації фахівцями у сфері рієлтерської діяльності, порядок надання рієлтерських послуг.

Зазначається, що особа, яка виявила намір отримати кваліфікацію брокера, проходить професійну підготовку. Професійна підготовка брокерів здійснюється акредитованими закладами з професійної підготовки відповідно до програм професійної підготовки та підвищення кваліфікації.

 Передбачається запровадження Єдиної інформаційної бази даних, що містить у своєму складі бази даних, інформаційні ресурси та сервіси.

Окрім положень про сертифікацію рієлтерів, реєстр рієлтерів, права споживачів та іншого, законопроєктом вносяться зміни до декількох законів, якими:

• запроваджується адміністративна відповідальність за надання рієлтерських послуг без кваліфікаційного свідоцтва брокера та/або сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності;
• запроваджується адміністративна відповідальність за відмову надавати інформацію на рієлтерський запит;
• право складати протоколи про адміністративні правопорушення отримають уповноважені особи Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності України;
• розглядати справи про адміністративні правопорушення будуть місцеві суди;
• рієлтери стануть суб’єктами первинного фінансового моніторингу;
• Національна федерація фахівців у сфері рієлтерської діяльності буде мати свій третейський суд;
• уповноважений орган Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності буде мати купу повноважень, зокрема надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами  недобросовісною, прихованою,  про  визнання  порівняння  в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати  рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Національне агентство з питань запобігання корупції  вже зацікавилося законопроектом. НАЗК має намір провести його антикорупційну експертизу.

Вказаний законопроєкт був відібраний для проведення  експертизи в результаті моніторингу проєктів нормативно-правових актів та попереднього аналізу ризиків, який проводить НАЗК.

Висновок експертизи проєкту закону із рекомендаціями НАЗК щодо усунення з його положень корупційних ризиків будуть надіслані Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку для врахування при доопрацюванні законопроєкту.

Підстави  для сумнівів у «чистоті» законопроєкту  у НАЗК дійсно є.

Тим більше, що про приховану в його нормах небезпеку говорить  і Головне науково-екпертне управління Верховної Ради,  яке серед  інших зауважень звернуло увагу на зміни до статті Цивільного кодексу України.

Згідно з ними, істотною умовою договору, за яким об’єкт нерухомого майна, його частина відчужується, реалізується та/або передається в найм (оренду), позичку фізичною особою, стане індивідуальний реєстраційний номер інформаційного паспорта об’єкта нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних у сфері рієлтерської діяльності відповідно до Закону України «Про рієлтерську діяльність в Україні».

В свою чергу, отримання індивідуального реєстраційного номеру інформаційного паспорта об’єкта нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних у сфері рієлтерської діяльності можливо лише у випадку, коли всі передбачені проектом дані про об’єкт нерухомості та його власника будуть внесені до вказаної бази даних.

 Відповідно до п. 1 абз. 5 до ч. 1 ст. 34 проэкту до складу цих даних включено персональні дані фізичних осіб, зокрема відомості, що ідентифікують особу власника (правоволодільця) об'єкта нерухомості: «а) для фізичних осіб: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; місце проживання; ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів (паспортні дані - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті)».

 При цьому, правовою підставою для надання фізичною особою рієлтеру  своїх персональних  даних для внесення до вказаного реєстру,  відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних», може бути лише відповідний правочин, тобто, в даному випадку - договір з рієлтером.

 Отже, із змісту вказаних положень випливає  необхідність укладення рієлтерського договору для здійснення операцій з нерухомістю, що у разі їх прийняття може обмежити права власників нерухомості самостійно розпоряджатися своїм нерухомим майном (продавати, купувати, здавати в оренду та  орендувати тощо)  без посередника – рієлтера.   

 Раніше суддя ВАКС пояснила, чому затягується розгляд справ щодо корупціонерів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.