Депутати від «Слуги народу» внесли законопроєкт про податок на виведений капітал

13:24, 2 июля 2020
Автори законопроєкту хочуть запровадити податок на виведений капітал вже з нового року.
Депутати від «Слуги народу» внесли законопроєкт про податок на виведений капітал
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

На сайті Верховної Ради з’явився текст альтернативного законопроєкту № 3665-1 від 30.06.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств».

«Слуги народу» таким чином відповіли на законопроєкт № 3665 від 16.06.2020 з аналогічною назвою, який внесли депутати від опозиції.

Що саме пропонують нардепи від провладної партії.

 Обґрунтування необхідності законопроєкту полягає у такому:

  1. У сьогоднішніх економічних умовах в Україні класична модель оподаткування прибутку підприємств є неефективною.
  1. Податок на прибуток має низку інших недоліків, серед яких:

- складні правила розрахунку об’єкта оподаткування (фінансовий результат як базовий показник для розрахунку об’єкта оподаткування з подальшим коригуванням на різниці – це постійний ризик претензій з боку контролюючих органів);

- необхідність ведення окремого обліку податкової амортизації;

- проблеми з накопиченням збитків;

- агресивні схеми податкового планування, які використовуються окремими компаніями з метою уникнення оподаткування, що призводить до надмірного податкового тиску на сумлінних платників податку.

Автори законопроєкту вважають доцільним запровадження оподаткування лише тієї частини прибутку підприємств, яка не спрямовується на розширення чи створення виробництва.

Зокрема, законопроєктом передбачається прозоре регулювання оподаткування іноземних компаній та введення низки антиофшорних заходів. Класичні схеми виводу капіталу (проценти, роялті, інвестиції за кордон) стають прямими об’єктами оподаткування, що унеможливлює розмивання податкової бази та виведення коштів з-під оподаткування в Україні.

Податок на виведений капітал не є податком на репатриацію та, відповідно, не є предметом податкових конвенцій, тому автори законопроєкту запевняють, що законопроєкт забезпечує ефективну протидію зловживанням положеннями податкових конвенцій.

Законопроєкт передбачає заміну вже з 1 січня 2021 року податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал.

Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

До операцій з виведення капіталу належатимуть:

- виплата дивідендів на користь неплатника податку,

- виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами,

- повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.

До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, зокрема, належатимуть:

  • проценти, сплачені нерезидентам – пов’язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
  • виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);
  • фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов’язаній особі, або надана непов’язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків);
  • виплата (переказ), що здійснюється у зв’язку з: переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашенням зобов’язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;
  • господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», в частині донарахованих сум;
  • операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);
  • виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
  • кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;
  • кошти та/або вартість майна, виплачені у зв’язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов’язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;
  • виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

 Операції, які звичайно використовуються для розмивання податкової бази в Україні (виплата процентів за кредитами компаніям в «низькоподаткових» юрисдикціях, виплата дивідендів нерезидентам, інвестиції закордон), стають прямим об’єктом податку на виведений капітал.

Законопроєкт унеможливлює зловживання положеннями податкових конвенцій шляхом застосування занижених чи нульових ставок податку для окремих видів доходів нерезидентів, оскільки податок на виведений капітал сплачується виключно платниками такого податку (тобто в принципі відсутнє утримання податку з будь-яких доходів нерезидентів, що є предметом податкових конвенцій).

Платниками податку на виведений капітал передбачено визначити резидентів (суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, та постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України).

Передбачено створення Реєстру платників податку на виведений капітал, дані якого оприлюднюватимуться на веб-сайті Державної податкової служби України. На початковому етапі (до 31 грудня 2020 року) Реєстр буде сформовано Державною податковою службою України шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2020 року.

Крім того, з метою забезпечення прозорості адміністрування податку передбачається запровадження автоматизованого аналізу податкової інформації. Для цього під час здійснення з неплатником податку операцій, які є об’єктом оподаткування, в розрахункових документах платником податку зазначатиметься у встановленому Національним банком України порядку код операції. Групована за кодами операцій інформація про кошти, перераховані платником податку неплатнику податку (без ідентифікації особи – неплатника податку, з яким була здійсненна операція), надаватиметься контролюючим органам для співставлення з податковою звітністю в автоматичному режимі та відображатиметься разом з результатами порівняння в електронному кабінеті платника податку.

Суми переплат з податку на прибуток підприємств, сформовані до 1 січня 2021 року, платники податків зможуть використати в рахунок зменшення грошових зобов’язань з податку на виведений капітал або ці суми будуть повернені платникам в установленому порядку.

Одночасно законопроєкт передбачає ряд заходів для бездефіцитного впровадження податку на виведений капітал, зокрема, шляхом сплати авансового внеску з податку на виведений капітал, який визначатиметься Міністерством фінансів у розмірі не меншому за сплату податку на прибуток в діючих умовах оподаткування.

Раніше  «Судово-юридична газета» писала про небезпечну приховану норму, що міститься в законопроєкті, який Комітет рекомендував Раді прийняти за основу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Сегодня день рождения празднуют
  • Роман Кисіль
    Роман Кисіль
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Лев Кишакевич
    Лев Кишакевич
    голова Етичної Ради, суддя Великої Палати Верховного Суду
  • Юрій Луганський
    Юрій Луганський
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді