Оскарження дій чи бездіяльності державної виконавчої служби та приватних виконавців: практика Верховного Суду

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця. Тлумачення частини першої статті 374 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі та направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти, чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 643/5556/14-ц.

Аналіз статті 258 ЦПК України свідчить про те, що узагальнюючий термін «судові рішення» розрізняє такі поняття, як ухвала та рішення суду, та які є складовими терміна «судові рішення».

Разом з тим термін «провадження» застосовується до наказного, позовного та окремого провадження, а також до апеляційного і касаційного провадження.

Термін «провадження застосовується також до виконавчого провадження.

Верховний Суд зазначив, що аналіз терміна «провадження» у контексті цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що зазначений термін у цивільному законодавстві означає як зібрання певних документів, які були предметом судового розгляду, так і комплекс певних процесуальних дій у їх системі.

При цьому, процесуальне законодавство застосовує такі терміни як «судочинство» та «судовий процес», які за своїм змістом є ширшими ніж судове провадження, оскільки означають увесь комплекс процесуальних дій, прав та обов’язків учасників при здійсненні правосуддя та принципів правосуддя  (судочинство) та судовий розгляд (судовий процес).

Виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід’ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. На цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

Питання, пов’язані із судовим контролем за виконанням судових рішень, передбачено розділом VII ЦПК України, відповідно до якого скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, подається до суду першої інстанції, що розглянув справу, і такий розгляд не є окремим провадженням в окремій справі.

Однак розгляд скарги на дії державного або приватного виконавця має наслідком виконання або невиконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу; такий розгляд є комплексом певних процесуальних дій  його учасників, а тому такий розгляд підпадає під термін «провадження у справі».

Судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду скарг на дії або бездіяльність державних або приватних виконавців, підлягають оскарженню у апеляційному та касаційному порядку. За наслідками розгляду такої скарги суд постановляє ухвалу, яка за своєю суттю не є ухвалою суто з процесуальних питань, а має наслідком виконання або невиконання судового рішення, тому має суттєве значення для руху справи та судового процесу у цілому.

КЦС ВС зазначив, що стаття 379 ЦПК України передбачає підстави для скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду справи, що означає, що розгляд справи не було завершено, а ухвала, якою такий розгляд завершено, не відповідає нормам процесуального права та розгляд справи потрібно продовжити по суті.

Разом з тим, за змістом розділу 7 ЦПК України скарга на дії судових виконавців розглядається по суті шляхом постановлення ухвали, а тому при її перевірці у апеляційному порядку апеляційний суд, визначаючи свої повноваження, повинен керуватись положеннями статей 375-378 ЦПК України, які містять термін «судове рішення», до складу якого включаються й ухвали суду, зокрема ухвали, постановлені за наслідками розгляду скарг на дії або бездіяльність державних виконавців.

Таким чином, системний аналіз указаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що апеляційний суд не має повноваження на скасування ухвали суду першої інстанції, постановленої  за наслідками розгляду скарги на дії державного або приватного виконавця та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» інформувала про те, як погасити борг за виконавчим провадженням.

Також Мін’юст пояснив, як передати виконавче провадження іншому державному виконавцю

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.