У п’ятницю, 10 липня, у Верховній Раді зареєстрували проект Закону № 3828 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину».
Ініціаторами законопроекту є троє нардепів: Сергій Лабазюк, Володимир Ватрас і Тарас Батенко.
Законопроектом передбачається:
КУпАП сьогодні залишився єдиним процесуальним кодексом, який не містить спрощеного порядку розгляду, у інших цей механізм реалізовано: ЦПК - Глава 10; КАС - Глава 10; ГПК - Глава 10; КПК - § 1 Глави 30.
Діючі положення кодексу не розрізняють механізму розгляду справ, які мають відносно тяжкі наслідки та спір щодо обставин справи та ті, які не оспорюються учасниками та не мають значних збитків або тяжких наслідків.
Депутати хочуть виправити цей «недолік», реалізувавши сталу процесуальну практику спрощеного провадження для малозначних справ, розвантаживши судову гілку влади та спростивши механізм для осіб, які притягуються до відповідальності за адміністративні правопорушення.
Йдеться про адміністративні правопорушення, в яких особа, яка притягається до відповідальності, не заперечує проти обставин правопорушення та визнає свою вину, та які підсудні судам, визначеним статтями 221 та 221-1 КУпАП.
Спрощене провадження не буде поширюватися на правопорушення :
1) за які передбачено позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк понад один рік;
2) за які передбачено стягнення у вигляді громадських робіт на строк понад сорок годин;
3) за які передбачено стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк понад двісті сорок годин;
4) за які передбачено стягнення у вигляді адміністративного арешту;
5) за які передбачено стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті;
6) щодо вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією;
7) щодо яких прямо заборонено застосування процедури спрощеного провадження відповідно до Кодексу.
У постанові суду за результатами спрощеного порядку замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин будуть зазначатися обставини, встановлені особою, уповноваженою на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, які не оспорюються особою, щодо якої складено такий протокол.
Постанова суду, ухвалена за результатами розгляду справи у спрощеному порядку, не може бути оскаржена в апеляційному порядку з підстав розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у протоколі обставини.
Раніше вибухнув скандал із законопроектом про спрощення роботи ФОПів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.