Законопроект № 3900 «Про внесення змін до закону України «Про освіту» щодо забезпечення якості навчальної літератури». За коментарем «Судово-юридична газета» звернулася до одного з авторів проекту, народного депутата фракції «Слуга Народу», голови підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Романа Грищука.
В законопроекті йдеться про експертизу? Про яку конкретно експертизу йдеться, і чи вона регламентується?
Експертиза підручників є і зараз. Підручники, що друкуються за державний кошт, проходять через конкурс. Щоб підручнику отримати, так званий, гриф МОН, він також проходить експертизу. Навчальна література також проходить антидискримінаційну експертизу. Зараз цими питаннями займається Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО – Ред.). Зараз цей процес регламентується наказами МОН і самого ІМЗО. У авторів підручників і видавців є багато нарікань щодо якості роботи ІМЗО в питанні експертизи літератури. Власне, тому і виникла потреба чіткіше прописати в законі вимоги до навчальної літератури і повноваження МОН.
В проекті закону написано: «Навчальна література, що виготовляється (придбається) за кошти державного бюджету, відбирається за конкурсом у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та має отримати позитивний висновок експертизи». Що мається на увазі під позитивним висновком експертизи? Існують доволі спірні в суспільстві норми (як-то: християнська етика в школах, гендер тощо), чи не впливатиме суб’єктивний фактор на такі експертизи?
Це працює і зараз, але регулюється не законом, а наказами МОН та ІМЗО. Саме через те, що в оцінці навчальних матеріалів, за словами авторів підручників, видавців і батьків, є багато суб’єктивних речей, ми внесли цей закон. Там чітко прописано, яким критеріям має відповідати література. В першу чергу, це академічна доброчесність - ніякого плагіату, тільки наукові знання, ніякої дискримінації. Крім того, тепер експертизу можна буде робити за запитом. Тобто з’являється можливість відкликання грифу, якщо до підручника є обґрунтовані претензії.
В законопроекті записано, що підручники не повинні містити матеріалів дискримінаційного характеру? Що розуміється під цим поняттям? Чи не буде повторення анекдотичних ситуацій, коли експерти забракували підручники із старими українськими колядками, де було слово наприклад, «циган,», або де показувалася жінка, яка готує обід, а чоловік ремонтує щось. Чи варто очікувати на заміну цих понять в підручниках.
Так, така експертиза працює з 2017 року. Те, що процедури тепер будуть прописані в законі, дозволить прискіпливіше ставитися до експертів. Коли антидискримінаційну експертизу хочуть показати в негативному світлі, то зазвичай кажуть, що тепер треба буде спалити всі твори Шевченка, бо там є слово «жид». Насправді, достатньо буде зробити примітку, що це за слово і чому сьогодні воно не є прийнятним для вживання. Так само про гендерні ролі. Підручники, де сім’я - це мама, тато, двоє дітей, собака і кіт - не дають повного розуміння про сім’ю. Діти, де у сім’ї є тільки мама і бабуся, будуть вважати, що у них неправильна сім’я, раз у підручниках немає такого. Тому антидискримінаційна експертиза дуже важлива - не дивлячись на те, що іноді її намагаються зобразити безглуздою. Окремі кейси мають місце, і з ними потрібно окремо розбиратися. Але це просто мої суб’єктивні роздуми. Бо закон дає тільки рамку для експертизи підручників. Чіткі правила і критерії визначає все таки МОН.
Чи варто очікувати змін у підручниках історії, особливо тих частин, що стосуються боротьби між татарами, поляками, росіянами, румунами, угорцями та українцями, чи не підпадуть вони під «дискримінаційні». Чи будуть замовчані трагічні сторінки історії?
Історія є історія. Те, що ряд подій мав місце в українській історії, це об’єктивна реальність і науковий факт. А один із критеріїв, прописаних в законі - це науковість.
Яка ситуація з «Християнською етикою» і тими скандалами навколо цих підручників, а також предметів, пов’язаних із гендерною теорією. Що планується в новому навчальному році, чи буде градація по регіонах (наприклад, на Франківщині більш релігійні люди) тощо.
Справа у тому, які підручники друкувати обирають вчителі. Тобто в Харківській області можуть вчитися за одними підручниками, а у Тернопільській - за іншими. Вчителі обирають підручники серед переліку тих, що пройшли відбір ІМЗО. Ось у цьому була проблема. Новий закон прописує вимоги до підручників і повноваження МОН щодо експертизи. Далі все залежить від МОН, але ідея у тому, щоб зробити відбір підручників справедливішим, прозорішим і менш бюрократичним та суб’єктивним.
Раніше «Судово-юридична газета» проаналізувала основні особливості законопроекту № 3900.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.