Верховний Суд розглянув справу щодо порушення меж земельної ділянки з боку суміжних користувачів

08:45, 11 августа 2020
У разі видання органом влади акта, яким порушуються права особи, щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Верховний Суд розглянув справу щодо порушення меж земельної ділянки з боку суміжних користувачів

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 301/2534/16-ц.

Так, вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

У справі, яка переглядається, висновком судової земельно-технічної експертизи установлено, що раніше встановлені межі земельної ділянки ОСОБА_1, виділеної на підставі рішення Вільхівської сільської ради від 18 червня 1993 року, порушені з боку суміжних землекористувачів, а сама земельна ділянка позивача внаслідок часткового захвату з боку суміжних землекористувачів повністю зникла.

Вказана земельна ділянка в установленому законом порядку не вилучалася з користування позивача органом місцевого самоврядування, фактичні розміри та площа земельної ділянки ОСОБА_2 не відповідають параметрам його земельної ділянки, виділеної у 1993 році, а також параметрам, вказаним в подальшому експертом в Проекті землеустрою.

Земельна ділянка, яка надавалася відповідачу рішенням Вільхівської сільської ради від 23 грудня 2013 року № 527 та передана у його власність, не була вільною, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказане рішення органу місцевого самоврядування підлягає скасуванню із визнанням недійсним та скасуванням свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

За наведених обставин є обґрунтованими висновки апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні та володінні належною ОСОБА_1 на праві користування земельною ділянкою шляхом демонтажу самовільно встановленої ним огорожі в межах земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги про необхідність залучення до участі у справі інших осіб (суміжних землекористувачів), є безпідставними, оскільки в силу диспозитивності цивільного процесу, в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, у вказаній справі вирішувались виключно питання щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, відповідно до якого право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , який є відповідачем. Будь-яких інших позовних вимог, які б стосувалися прав і обов`язків інших осіб позивачем у цій справі, не заявлялось та апеляційним судом не вирішувалось.

За своїм змістом усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду, з яких він виходив, задовольняючи позов, а також з наданою цим судом оцінкою зібраних у справі доказів і встановлених на їх підставі обставин.

Вказані доводи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки у справі, яка переглядається, апеляційним судом надано оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може з тих підстав, що встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.

Раніше ми розповідали про нецільове використання земельної ділянки: практика Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Андрей Костин о судебной реформе, ВККС, международных экспертах и адвокатской монополии
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Светлана Хома
    Светлана Хома
    судья Хозяйственного суда Тернопольской области
  • Ирина Венедиктова
    Ирина Венедиктова
    Генеральный прокурор Украины
загрузка...