Чи підлягає поверненню сплачена зарплата: висновок КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 753/22781/17 дійшов висновку, що сплачена зарплата не підлягає поверненню навіть після скасування  рішення суду про її виплату.

У квітні 2018 року Черкаський державний технологічний університет звернувся до суду з позовом  про повернення безпідставно набутого майна.

Позовна заява мотивована тим, що у липні 2017 року працівник звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ЧДТУ про стягнення середньої заробітної плати за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі.

11 серпня 2017 року заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси позов до ЧДТУ задоволено, стягнуто з ЧДТУ на користь працівника середній заробіток за час затримки виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2016 року.

Не погодившись з рішенням суду, ЧДТУ подав апеляційну скаргу. Проте працівник до прийняття рішення Апеляційним судом Черкаської області в примусовому порядку на підставі виконавчого листа від 7 вересня 2017 року через Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, стягнула з ЧДТУ грошові кошти.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 28 грудня 2017 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2017 року скасовано, в задоволенні позовних вимог до ЧДТУ про стягнення середнього заробітку за час виконання рішення суду відмовлено. Отже, відсутні правові підстави для набуття працівником грошових коштів.

29 грудня 2017 року на адресу відповідача була направлена вимога про повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Ця вимога залишена працівником без відповіді.

Ураховуючи зазначене, ЧДТУ просило суд стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 березня 2019 року позовні вимоги ЧДТУ задоволено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 березня 2019 року у справі за позовом про повернення безпідставно набутого майна змінено, скасовано в частині стягнення судових витрат з відповідача на користь ЧДТУ, ухвалено в цій частині нове рішення, яким судові витрати компенсовано ЧДТУ за рахунок держави.

У решті рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 березня 2019 року залишено без змін.

Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду всі попередні рішення скасував та у задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд виходив з такого

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила:

- по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату;

- по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).

Раніше КГС узагальнив підстави представництва прокурором держави в судах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.