КЦС визнав, що з проданого майна також стягуються аліменти

16:40, 10 августа 2020
Згідно з позицією КЦС ВС, заробіток та дохід є тотожними явищами.
КЦС визнав, що з проданого майна також стягуються аліменти

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 234/15413/17 про стягнення аліментів ототожнив поняття «заробітку» та «доходу».

Висновки КЦС ВС ґрунтуються на такому

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту:

- на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України,

- на кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість,

- на кошти на електронних рахунках платників акцизного податку,

- на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику»,

- на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання»,

- на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами,

- на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до  статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»,

- на спеціальний рахунок експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки»,

- на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом. 

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсягу, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

У разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (частина друга, п’ята, шоста стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.

Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 вересня 2019 року по справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18), відступаючи від висновку, викладеному у постанові від 7 травня 2018 року у справі № 640/537/14-ц (провадження № 61-15685св18), ухваленої Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зробив висновок про те, що положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку.

Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим. При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміна «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним. З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий».

Також суд вирішив, що є безпідставними аргументи заявника про те, що продаж особистого нерухомого майна заявника, право власності на яке ним було набуто внаслідок дарування його батьками ще до шлюбу та народження дитини, не є заробітком заявника, а тому на нього (дохід) не може бути звернуто стягнення за рішенням суду у межах виконавчого провадження, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» чітко встановлює заробіток/доход як об’єкт, на який державним виконавцем може бути здійснено звернення стягнення на виконання рішення суду.

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою про визнання незаконними дій та рішення, скасування постанови державного виконавця.

Скарга мотивована тим, що згідно з рішенням Краматорського міського суду Донецької області з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 12 березня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

18 грудня 2018 року ОСОБОЮ_2 отримано постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у відповідності до якої звернено стягнення на дохід, отриманий ним від продажу належної йому нерухомості, а саме 1/4 частку отриманої суми за продаж нерухомості, у зв`язку з чим з`явився борг у сумі 31 935,50 грн.

Відповідно до Переліку видів доходу, які вираховуються при визначенні аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, отримання доходу від продажу нерухомого майна не є таким доходом у розумінні заробітку, який вираховується під час розрахунку розміру аліментів, а тому дії державного виконавця є неправомірними.

Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий суд виходив із того, що відсутні підстави для задоволення скарги заявника, оскільки державний виконавець діяв відповідно до вимог СК України та Закону України «Про виконавче провадження». При цьому судом враховано правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року по справі № 760/4569/18-ц (провадження № 61-45100сво18).

Постановою Донецького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Раніше ВП ВС уточнила позицію щодо заміни одного первісного боржника одночасно двома.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чи скасують соціальні гарантії та пільги: чому Слуги народу вирішили звернутися до КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Кравцив
    Олег Кравцив
    судья Львовского окружного административного суда
  • Любовь Калиниченко
    Любовь Калиниченко
    судья Киевского районного суда Одессы
  • Дмитрий Луспеник
    Дмитрий Луспеник
    судья Кассационного гражданского суда Верховного Суда, секретарь Пленума Верховного Суда
  • Татьяна Гребенюк
    Татьяна Гребенюк
    судья Хозяйственного суда Харьковской области, член Рады судей Украины
  • Елена Истомина
    Елена Истомина
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
загрузка...