Спільне виконання батьківських обов’язків: позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скаргу № 9256/19, записану як «Воіса проти Румунії».

Обставини справи

Справа стосувалася скарги заявниці на рішення національного суду, за якими її було зобов’язано повернути своїх дітей до Франції в рамках спільного виконання своїх батьківських обов’язків. Заявниця у справі – громадянка Франції та Румунії 1982 року народження, яка проживає в м. Бухарест.

У вересні 2016 року суд у Франції ухвалив рішення про встановлення спільної опіки заявниці та її колишнього чоловіка щодо двох їхніх дітей. Суд встановив, що місцем проживання дітей є місце проживання заявниці, яка на той час проживала у Франції, тоді як колишньому чоловікові надавалося право на спілкування із дітьми. У 2017 році заявниця переїхала до Румунії із дітьми після отримання пропозиції працевлаштування, а чоловік звернувся до органів державної влади із вимогою про повернення дітей згідно з Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (Гаазька конвенція). У березні 2018 року він подав позов до суду, який його вимоги задовольнив, дійшовши висновку, що постійним місцем проживання дітей є місце проживання у Франції і батьки мали спільно виховувати своїх дітей. Відповідно до французького законодавства місце проживання дітей можна змінити лише за умови спільної згоди обох батьків або, якщо такої згоди не було, на підставі рішення суду. Суд також дослідив рішення суду Франції щодо встановлення батьківських прав у цій справі та дійшов висновку, що чоловік нібито зловживає своїм правом, але встановив відсутність «серйозного ризику» того, що повернення дітей поставить їх під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для них нетерпиму обстановку відповідно до положень Гаазької конвенції. У серпні 2018 року рішенням апеляційного суду попереднє рішення було залишено без змін. Суди також відхилили заперечення заявниці стосовно виконання рішення про повернення. У жовтні 2019 року апеляційний суд Парижа відхилив апеляційну скаргу заявниці на рішення про встановлення опіки від вересня 2016 року. Суд також встановив місце проживання дітей із батьком у Франції та надав заявниці право на побачення/спілкування з дітьми лише в цій країні. Перш ніж вивезти дітей за кордон, батьки повинні були узгодити це питання між собою. Заявниця оскаржувала незаконність рішень національних судів за різними статтями Конвенції. ЄСПЛ розглянув їх лише за статтею 8 Конвенції.

Дослідивши всі обставини, Суд не виявив ризиків та зловживань, про які говорила позивачка. Відтак констатовано відсутність порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.