Здійснення нотаріальної діяльності за межами свого нотаріального округу: позиція ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 450/1610/15-ц та встановив, Закон прямо не передбачає нікчемність правочину, вчиненого з порушенням статті 13-1 Закону України «Про нотаріат», отже такий правочин може бути визнаний судом недійсним за наявності відповідного позову.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа_4 звернулася до суду із позовом, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що вона є вдовою особи_5, яка померла. За період перебування у шлюбі з особою_5 вони побудували житловий будинок та господарські будівлі на земельній ділянці площею 0,1480 га, яка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташована за адресою_1.

За тиждень до смерті чоловіка вона на прохання старшої дочки (особа_2) поїхала до приватного нотаріуса, щоб підписати документи. Зміст цих документів їй роз’яснено не було. Згодом їй стало відомо, що вона у нотаріуса підписала заяву-згоду на відчуження будинку.

Внаслідок оформлення заяви-згоди від її імені був укладений договір дарування, внаслідок якого особа_5 подарував особі_2 будинковолодіння.

Також позивач зазначала, що на момент посвідчення договору дарування особа_5 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не могла самостійно висловити своє волевиявлення, оскільки перебувала у реанімаційному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні.

Особа_5 через приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу видала довіреність, якою вона уповноважувала особу_7 бути його представником, в тому числі, з приводу дарування житлового будинку.

Із вказаної довіреності вбачається, що така видана 17 вересня 2014 року у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса, що в с. Солонка Пустомитівського району Львівської області у присутності самої особи_5. Підписана довіреність за дорученням особи_5 - особи_8.

Однак на час видання довіреності особа_5 знаходилася у реанімаційно-анестезіологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні та нічого не знала про вчинення такої дії поза межами лікувального закладу.

У додаткових письмових поясненнях зазначала, що оспорювана довіреність є недійсною у зв`язку з її посвідченням нотаріусом поза межами свого нотаріального округу, що є порушенням статті 13-1 Закону України «Про нотаріат».

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Апеляційного суду Львівської області, з урахуванням ухвали цього ж суду від 28 вересня 2918 року про виправлення описок, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області року скасовано. Позов задоволено частково.

У касаційній скарзі касатор, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Висновок Верховного Суду

Так, Судді ВС підкреслили, що статтею 13-1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.

Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

Закон України «Про нотаріат» доповнено статтею 13-1 згідно із Законом № 614-VI від 1 жовтня 2008 року, який набрав чинності 1 грудня 2008 року, тобто вказана норма діяла на час посвідчення оспорюваної довіреності.

ВС зауважив, що відповідно до пунктів 2, 3 та 4 глави 1 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 лютого 2012 року № 296/5 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з’явитися в зазначене приміщення, а також, коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчиненні поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.

Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Запис про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, заноситься до Журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межами державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса згідно з додатком 14 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 (із змінами).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що нотаріальна діяльність здійснюється нотаріусом у межах свого нотаріального округу та за місцем знаходження приміщення державної нотаріальної контори, в якій працює державний нотаріус, або приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. Законодавством заборонено нотаріусу здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу.

Судами установлено, що оспорювана довіреність посвідчена з порушенням положень статті 13-1 Закону України «Про нотаріат» та вищевказаного Порядку.

ВС зазначив, що Закон прямо не передбачає нікчемність правочину, вчиненого з порушенням положень статті 13-1 Закону України «Про нотаріат», отже такий правочин може бути визнаний судом недійним за наявності відповідного позову. Саме з таким позовом звернулась позивач до суду, однією з вимог якого є вимога про визнання недійсним довіреності з посиланням на те, що приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області посвідчив її за межами свого нотаріального округу.

В основу свого рішення про відмову у позові суд першої інстанції поклав встановлені ним обставини щодо наявності у особи_5 волі на дарування будинковолодіння своїй дочці особі_2, вважаючи, що воля особи є в пріоритеті у порівнянні з вимогами, встановленими державою щодо порядку посвідчення правочину.

Проте, такі вимоги не можна вважати формальними, зокрема про що свідчить рішення законодавця про доповнення Закону України «Про нотаріат» нормою статті 13-1.

За таких обставин апеляційний суд зробив правильний по суті висновок про визнання довіреності недійсною на підставі загальних норм цивільного законодавства, що узгоджується у цій справі з принципом пропорційності цивільного процесу.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що договір дарування спільного сумісного майна одним із подружжя, укладений без згоди іншого, є недійсним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.