Комітет Ради вийшов з канікул і рекомендував парламенту підвищити штрафи: за що саме

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розпочав роботу після парламентських канікул. Зокрема, Комітет рекомендував Верховній Раді України ухвалити у першому читанні за основу законопроект № 2037 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини».

Під підсиленням відповідальності йдеться про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність буде наступати за ухилення від підписання охоронних договорів на об’єкти культурної спадщини (сьогодні на пам'ятки культурної спадщини), а також за неподання звіту про проведене археологічне дослідження.

Штраф за зазначені правопорушення буде складати:

• для громадян – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• для посадових осіб – від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також підвищуються штрафи за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності.

Справи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про охорону культурної спадщини та невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини будуть розглядати органи охорони культурної спадщини. Ці ж органи будуть накладати фінансові санкції.

Від імені таких органів будуть виступати:

- керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику в сфері охорони культурної спадщини;

- голова, заступники голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

- сільський, селищний, міський голова.

 Сьогодні такі справи підвідомчі адміністративним комісіям, а щодо невиконання законних умов посадових осіб – судам.

Депутати внесли законопроект, оскільки вважають, що встановлений розмір стягнень за вищезазначені порушення є мізерним по відношенню до розмірів за інші правопорушення, наприклад порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, ступінь суспільної небезпеки яких є значно нижчим і не пов’язаний зі збереженням унікальних об’єктів культурної спадщини, успадкованих людством від попередніх поколінь.

Така позиція щодо підвищення санкцій викликала сумнів ГНЕУ, яке зазначило у своєму висновку, що порівнювати розміри санкцій за вчинення правопорушень потрібно між тими правопорушеннями, які є тотожними або близькими за об’єктом або об’єктивною стороною.

Так, за невиконання розпорядження державного або іншого органу про працевлаштування (стаття 188-1 КУпАП) максимальний розмір штрафу складає двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорони природних ресурсів (стаття 188-5) – сорок п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тощо.

Для Головного управління виглядає дивним, що розміри штрафу як адміністративного стягнення за основні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини (стаття 92 КУпАП в редакції законопроекту) є майже вдвічі меншими за санкції навіть частини першої статті 188-33 КУпАП (в редакції проекту). До того ж, невиконання вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини не обов’язково супроводжується фактичним завданням шкоди об’єктам або пам’яткам культурної спадщини.

Також ГНЕУ звертає особливу увагу на те, що штрафи за адміністративні правопорушення не можуть бути більшими від розмірів штрафу (як кримінального покарання) за злочини, які мають тотожні або суміжні об’єкти.

Так, максимальний розмір штрафу за незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини (стаття 298 Кримінального кодексу України) становить сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ГНЕУ вважає, що у разі прийняття законопроекту в його нинішньому вигляді буде порушений принцип відповідності рівня суспільної шкідливості правопорушення розміру адміністративного стягнення, передбаченого за його вчинення.

Раніше Урядовий комітет відмовився схвалювати законопроект про рієлторів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.