Нічні клуби в умовах карантину – досвід України та світу

У липні цього року нічним клубам дозволили працювати лише до 23 години, що для багатьох було вибором між закритися чи піти у підпілля. Тепер же уряд заборонив їх роботи загалом. Як зазначив прем’єр-міністр, в цих закладах «абсолютно не дотримуються карантинних вимог». 

Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», Кабінет Міністрів на засіданні 26 серпня ухвалив рішення про заборону діяльності нічних клубів та дискотек – навіть на території «зеленої зони». На думку уряду, закриття клубів та дискотек має позитивно вплинути на епідеомологічну ситуацію. За великим рахунком, ризики у діяльності нічних клубів та дискотек вбачають не тільки українські урядовці – діяльність цих закладів під забороною у великій кількості країн.

Досвід інших країн

До прикладу, у Британії, де карантинні обмеження можна назвати одними із найліберальніших в Європі, нічні клуби досі не отримали дозволу відчинятися після локдауну в березні. Як повідомляє The Sun, прем’єр-міністр Великобританії зазначив, що станом на зараз клуби та інші танцювально-розважальні заклади залишатимуться зачиненими.

У Туреччині 1 червня уряд відмінив частину обмежень, пов’язаних із карантином. Тоді у країні, у якій на той момент було виявлено 160 000 інфікованих, відкрилися готелі, кафе та ресторани. Разом з тим поступово почали зникати обмеження на подорожі для іноземців. Імовірніше за все, такі заходи можна пояснити небажанням країни втрачати доходи від туризму, втім, дохід від клубів залишився для уряду за межею ризику.

Говорячи про негативний досвід відкритих клубів, можна згадати Південну Корею та Естонію, де нічні клуби стали осередками спалахів захворювань.

Українські нічні клуби та карантин

Із моменту відновлення роботи нічних клубів стало очевидно, що їхня діяльність несе суттєві ризики для громадського здоров’я. Адже, як зазначив ще у липні очільник Британської поліції у коментарі для The Guardian: «Очевидно, що п’яні люди не здатні дотримуватися соціальної дистанції». А фото з пляжного клубу в Одесі на День Конституції стало тому підтвердженням.

Логіку припинення діяльності клубів у кінці серпня можна було б пояснити розширеним «турецьким сценарієм» – їх відкрили на туристичний сезон, аби отримати максимальні прибутки та стимулювати економіку податковими надходженнями. Хоча в такому разі важко пояснити заборону роботи розважальних закладів після 23 години, адже переважна більшість нічних закладів у цей час тільки починають роботу.

Рішення про обмеження часу роботи ресторанів та клубів зустріло спротив зі сторони власників та співробітників цих закладів, які навіть виходили на акції протесту. Як вони відреагують на повне закриття – поки невідомо.

Верховний Суд проти карантинних обмежень

Історія із запровадженням обмежень на роботу клубів та дискотек насправді є лише невеликим відтінком великої історії з упровадження карантинних заходів на території України. Дуже цікавим аспектом цієї історії є конституційне подання Верховного Суду щодо конституційності нормативно-правових актів, які встановлювали та регулювали особливості карантину на території України. Зокрема, під сумнів ставиться конституційність заборони проведення масових заходів, роботи закладів громадського харчування та пасажирських перевезень.

Втім, як зазначають правозахисники, зі своїм поданням Верховний Суд виступив вже тоді, коли тільки лінивий не говорив про перевищення повноважень урядом та не розкритикував карантинні обмеження. Окрім того, крім Постанови КМУ, якою було встановлено карантинні заходи та більшість положень якої вже втратили чинність, Верховний Суд просить перевірити на конституційність закон, який встановив верхню межу зарплати держслужбовцям, що була нижчою за суддівську винагороду.

Отже, рішення про заборону роботи нічних клубів можна і варто розглядати з двох позицій – безпекової та суто юридичної. І коли з точки зору боротьби з поширенням хвороби таке рішення виглядає радше правильним, то юридично це рішення все ще доволі сумнівне.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.