Що підготували автори закону про медіа для онлайн-ЗМІ

18:48, 1 сентября 2020
Онлайн-медіа стоять перед вибором без вибору — або добровільно зареєструватися, або не реєструватися, але все одно стати суб’єктом регулювання.
Що підготували автори закону про медіа для онлайн-ЗМІ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

На початку липня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував прийняти за основу законопроєкт № 2693-д «Про медіа». Обговорення цього законопроєкту мало великий резонанс у суспільстві. Так, голова Комітету Микита Потураєв, який, до речі, є одним із ініціаторів законопроєкту, відзначив, що «стільки обговорень пройшов тільки, можливо, Закон «Про ринок землі», а можливо, у нас їх було і більше».

Із критикою проєкту виступила зокрема Національна спілка журналістів України, представники якої разом із представниками Української Асоціації Медіа Бізнесу та Асоціації регіональних видавців у зверненні до Голови Верховної Ради зазначили, що на їхню думку «нинішній законопроект концентрується на державне регулювання медіа, приділяє велику увагу санкцій до ЗМІ, в той час як українська медіаспільнота просить про гарантії для захисту свободи слова».

Призначення членів Національної ради

Питання зміни законодавства, що регулює діяльність медіа, для українського суспільства стоїть доволі гостро. З одного боку, відсутність жорстокого регулювання і «беззубість» Національної ради з питання телебачення та радіомовлення створює доволі ліберальну і сприятливу для розвитку медіаобстановку, але також дозволяє недоброчесним медіа ухилятися від відповідальності за порушення законодавства. З іншого – посилення ролі регулятора може дозволити ефективніше припиняти антидержавну діяльність медіа, але разом з тим може призвести до наступу на свободу слова і тиску на політичних чи бізнес-опонентів.

І саме тому більшість новацій законопроєкту у сфері регулювання медіа оцінюють неоднозначно – багато чого буде залежати від доброчесності і політичної незалежності членів Нацради.

У призначенні осіб до складу Нацради суспільство може брати участь лише на етапі подачі кандидатур – у процесі відбору суспільний контроль не передбачений. Один із розробників законопроєкту Ігор Розкладай погоджується із тим, що гіпотетично Нацрада може стати інструментом тиску на політичних опонентів, але підкреслює, що положення законопроєкту тут ні до чого, адже такі випадки були і раніше. На його думку, боротися із ризиком надмірної політизації та зловживанням Нацради мають боротися медійні ГО та представники медіасфери.

Про онлайн-медіа

Однією із ключових новацій пропонованого закону про медіа – запровадження регуляції онлайн-медіа. Законопроєктом передбачено, що державна реєстрація такого медіа є добровільною. Але при цьому передбачено, що дія закону поширюється на всі медіа, незалежно від реєстрації, якщо медіа засновано в Україні, знаходиться в Україні, а також тут приймаються редакційні рішення або ж медіа, чиї сервіси частково чи повністю спрямовані на Україну. Також майбутній «орган спільного регулювання», створення якого передбачено законопроєктом, разом із Нацрадою розроблятиме критерії для онлайн-медіа, що не здійснили добровільну реєстрацію, які перетворюватимуть ці медіа на суб’єкти у сфері онлайн-медіа. Тобто онлайн-медіа стоять перед вибором без вибору – або добровільно зареєструватися, або не реєструватися, але все одно стати суб’єктом регулювання.

І тут знову існує декілька варіантів розвитку подій. З одного боку, з’являється можливість встановлення певних універсальних стандартів не тільки для традиційних, а й для онлайн-ЗМІ. Зокрема, можна припустити, що буде вжито заходів відносно сайтів-«фейкометів», які можуть бути всім знайомими текстами, у яких кириличні літери замінені латинськими відповідниками для обходу блокувальників фейків.  З іншого ж боку, таке добровільно-примусове перетворення онлайн-медіа на суб’єкти цього закону несе ризики політично вмотивованого тиску по всіх фронтах. Адже неформальні ЗМІ, які зараз вільні від регулювання (з усіма недоліками та перевагами цього явища), мають суттєвий вплив на формування суспільної думки. Отож, знову ключовим чинником буде доброчесність та неполітизованість членів та членкинь Нацради, адже регулятор буде мати безпосередній вплив на застосування норм закону.

Про інші деталі законопроєкту, який є доволі об’ємним та регулює чимало аспектів діяльності медіаспільноти, ми розповімо в наступних публікаціях.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду