ВС висловився щодо приватизації квартир державного житлового фонду

Належним способом захисту в разі порушення права при приватизації майна є визнання безпідставної відмови органу приватизації передати у власність таке майно з державного житлового фонду з покладанням обов’язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення, а не визнання права власності на таке майно.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 483/731/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа_1, особа_2 особа_3 та особа_4 звернулися до суду із позовом до виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області, Міністерства оборони України про визнання права власності на нерухоме майно.

Суди встановили, що в грудні 2003 року на засіданні житлової комісії гарнізону затверджено рішення житлової комісії військової частини про надання житлової площі згідно із загальною чергою майору із складом сім`ї чотири особи із зняттям з квартирного обліку після отримання ордера. На підставі ордера на житлове приміщення в грудні 2003 року військовослужбовцю та членам його сім’ї надано право на зайняття житлового приміщення, а саме квартири. У липні 2017 року майор звернувся до Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України щодо  приватизації спірної квартири, а в серпні 2017 року отримав відповідь про відмову.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що передача у власність приватизованого житла відбувається на підставі рішення органу приватизації, оформляється свідоцтвом про право власності на житло, яке реєструється органом приватизації, а орган приватизації Міністерства оборони України не було залучено до участі у справі як відповідача. Позивачами обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права. Крім того, положення статті 392 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зауважили, що відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»  приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Компетенція і порядок утворення органів приватизації передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

ВС підкреслив, що вказаними законодавчими актами визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами.

Отже, враховуючи те, що передача у власність приватизованого житла відбувається на підставі рішення органу приватизації, оформляється свідоцтвом про право власності на житло, яке реєструється органом приватизації, цей орган приватизації у будь-якому випадку має бути залучений до участі у справі у якості відповідача.

Крім того, за змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

Також ВС наголосив, що спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду, хоча й вирішуються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не визнання права власності на квартиру, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов’язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.

ВС підкреслив, що звертаючись із позовом до суду про визнання права власності на спірну квартиру на підставі статті 392 ЦК України, позивачі пред`явили позовні вимоги до Міністерства оборони України та виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області.  

Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України як орган приватизації Міністерства оборони України не було залучено до участі у справі в якості відповідача й вимог щодо приватизації житла заявлено не було.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, обраний позивачами, а також, що положення статті 392 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС визначився з питанням підсудності спорів, пов’язаних з включенням об`єкта права державної власності до переліку об’єктів малої приватизації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.