Чи є збирання секретної інформації закінченим злочином – шпигунством, якщо її не було передано іноземній державі

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду 27 серпня 2020 року виніс постанову по справі №204/82/18, яка стосувалася громадянина КНР, що працював на посаді професора і мав стосунок до розробок державних наукових закладів та установ України у сфері бойового ракетобудування, і проводив шпигунську діяльність.

Один з цікавих аспектів цієї справи стосувався питання, коли шпигунство вважається закінченим злочином. Суддя Великої Палати Верховного Суду Наталія Антонюк звернула увагу на цю обставину на своїй сторінці.

«Момент закінчення шпигунства

Пригадую, колись колеги-науковці дискутували з приводу того чи є закінченим злочином збирання відомостей, що становлять державну таємницю іноземним громадянином, якщо йому вдалося лише зібрати таку інформацію, однак передання іноземній державі не відбулося. Навіть задача така на Особливій частині кримінального права була. Є така думка, що якщо передача не відбулася, а має місце лише збирання, то йдеться про незакінчений злочин.

Маю сумніви щодо правильності такого підходу. Закінченим шпигунство буде й тоді, коли суб’єкт злочину успішно зібрав з метою передачі іноземній державі відомостей, що становлять державну таємницю.

За закінчене шпигунство було засуджено особу в справі №204/82/18. Так, громадянин КНР працював на посаді професора і мав відношення до розробок державних наукових закладів та установ України у сфері бойового ракетобудування (віднесені до державної таємниці), проводив шпигунську діяльність. Зокрема, він збирав з метою подальшої передачі іноземній організації на території КНР науково-технічної та технологічної документації в галузі бойового ракетобудування.

Йому вдалося скопіювати певні книги, документи, що віднесені до державної таємниці, зібрати інформацію на флеш-картку.
ККС констатував, що шпигунство є закінченим не лише після передачі відомостей, що становлять державну таємницю, а й з моменту отримання чи накопичення зазначених відомостей», - написала вона.

Обставини справи

У січні 2017 року він в межах офіційного контракту на постачання китайському замовнику комплекту обладнання для приготування гумових та композиційних сумішей, укладеного між ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» та «Сіанським науково-дослідницьким інститутом сучасної хімії» («204-й НДІ «Norinco», CNIC»), де він працював на посаді професора, що структурно входить до китайської державної корпорації «Norinco», CNIC», яка об`єднує науково-дослідні установи та підприємства оборонно-промислового комплексу КНР, прибув до м. Павлоград Дніпропетровської області із заявленою метою приїзду – доопрацювання додаткових робіт.

Будучи обізнаним про наявність відомостей і певних розробок державних наукових закладів та установ України у сфері бойового ракетобудування, усвідомлюючи їх віднесення до державної таємниці, обмежений порядок допуску та доступу до них, громадянин КНР проводив шпигунську діяльність, яка виражалася в організації збору на території Дніпропетровської області з метою подальшої передачі до іноземної організації на території КНР або представникам цієї організації науково-технічної та технологічної документації в галузі бойового ракетобудування, інформація в якій становить державну таємницю України, має гриф обмеження доступу «таємно».

Так, 22 лютого 2017 року з цією метою він звернувся до свого знайомого, який є співробітником Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та має допуск до державної таємниці за формою №2, з метою отримання від останнього за грошову винагороду інформації щодо ракетних технологій, у тому числі бойового ракетобудування, які апробовані та використовуються тривалий час, можуть мати конверсійне застосування (використання каландрування у виготовленні теплозахисних покриттів твердопаливних ракетних двигунів; композиційні матеріали та технології для виробів ракетно-космічної техніки), а також інформації стосовно технології поводження з радіоактивними матеріалами та створення ємностей для зберігання радіоактивних відходів.

20 червня 2017 року під час зустрічі у готельному комплексі гр.. КНР отримав від знайомого документальні матеріали, а також флеш-карту з фотознімками аркушів вказаних вище документів, виготовлених відповідно протоколів виготовлення несправжнього (імітаційного) засобу та переданих знайомому в рамках виконання постанови прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину. Того ж дня, після ознайомлення з інформацією, яка містилась у зазначених документах, гр. КНР було затримано за місцем його тимчасового проживання.  

Вироком Красногвардійського районного м. Дніпропетровська від 09 липня 2019 року гр. КНР засуджено за ст. 114 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років без конфіскації майна.  

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, вирок суду першої інстанції змінено: виключено з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на встановлення факту повторного отримання гр. КНР інформації у вигляді електронних графічних файлів..

Мотиви Суду

Колегія суддів ККС ВС дійшла до наступних висновків.  

Висновок суду про доведеність винуватості гр.. КНР у збиранні з метою передачі іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, вчиненому іноземцем, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими доказами.

Доводи касаційної скарги про те, що не встановлено та не зазначено у судових рішеннях мотиву, з яким гр.. КНР вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, є необґрунтованими.

Статтею 114 ч. 1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за передачу або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства (шпигунство).

Об`єктивна сторона шпигунства полягає у таких діях: 1) передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 2) збирання відомостей, що становлять державну таємницю, з метою передачі їх зазначеним суб`єктам.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій (формальний склад злочину): або передача відомостей, які становлять державну таємницю, іноземній державі, іноземній організації чи їх представнику, або отримання чи накопичення зазначених відомостей.      

Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що збирає чи передає іноземній державі, іноземній організації або їх представнику відомості, які становлять державну таємницю, і бажає цього.

Крім того, шпигунство у формі збирання відомостей, які становлять державну таємницю, може вчинятися тільки зі спеціальною метою, а саме: з метою передачі таких відомостей іноземній державі, іноземній організації або їх представникам. При цьому мотиви злочину на кваліфікацію дій за ст. 114 ч. 1 КК України не впливають.

Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, гр.. КНР збирав відомості, що становлять державну таємницю, саме з метою передачі іноземній організації або їх представникам та отримав такі відомості від знайомого . На підтвердження цього суд у вироку обґрунтовано послався, у тому числі: на показання самого гр.. КНР ; на показання свідків; на дані, які містяться в протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, протоколі обшуку від 20 червня 2017 року та протоколах огляду; на висновки судових експертиз.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення гр.. КНР зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 114 ч. 1 КК України. При цьому всім наявним доказам суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок місцевого суду, належним чином перевірив всі викладені у ній доводи, у тому числі, доводи сторони захисту про невстановлення мотиву вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114 ч. 1 КК України, та наявність підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ст. 284 КПК України, і визнав їх необґрунтованими, належним чином мотивувавши своє рішення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника і скасування судових рішень щодо гр.. КНР не знайшла.

З повним текстом постанови ККС ВС можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.