Підраховано, в яку суму нині обходиться «електронний арешт» коштів боржника

В епоху діджиталізації спілкування із банками щодо арешту і списання коштів боржників у виконавчому провадженні продовжує відбуватись переважно в паперовому вигляді. Приватні та державні виконавці продовжують витрачати купу часу та грошей на процедури, які вже давно автоматизовані у нормативно-правових актах, але які ніяк не втілюються у життя.

Про цю проблему вчергове нагадав приватний виконавець Андрій Скальський, який представив нинішній «електронний» арешт коштів боржника у конкретних цифрах.

Відправка великої кількості конвертів стала звичайною буденною справою для приватного виконавця, хоча в Україні існує електронний арешт коштів боржника, пише він на своїй сторінці у фейсбуці.

Нормативні основи цього «закладені» в Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 16 квітня 2019 року № 1203/5 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2019 р. за № 399/33370.

Даний Порядок передбачає, зокрема, такі моменти:

• Виконавцем накладається арешт на кошти шляхом винесення постанов про арешт коштів боржника у формі електронного документа та прийняття їх до виконання банками.
• Інформаційна взаємодія здійснюється за допомогою прикладного програмного інтерфейсу на центральному рівні в електронному вигляді інформаційно-телекомунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації.
• Постанови про арешт коштів стають доступними для завантаження банками у день їх формування в автоматизованій системі виконавчого провадження та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.
• Відповідальна особа банку виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження.

Більше того, система побудована таким чином, що банки можуть отримувати і обробляти усі постанови про арешт коштів, а не лише у виконавчих провадженнях про стягнення аліментів, оскільки відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" банки зобов'язані накладати арешт за постановою державного/приватного виконавця, і законодавець дозволяє державним/приватним виконавцям надсилати до банків такі постанови у формі електронних документів.

Проте є один неприємний момент - на сьогоднішній день така взаємодія при примусовому виконанні рішень здійснюється лише з двома банківськими установами: АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» (Монобанк), в той час, як згідно з Довідником банків, які мають банківську ліцензію (офіційний сайт НБУ), в Україні діють 75 банків.

Таким чином, на практиці у 73 банки в Україні приватний/державний виконавець має надіслати постанову про арешт коштів боржника у паперовому вигляді засобами поштового зв’язку, для своєчасного і якісного виконання рішення суду чи іншого органу/посадової особи. Такий спосіб спілкування виливається в реальні цифри додаткових витрат.

«Використаємо вартість послуг Укрпошти, як мірило витрат приватного/державного виконавця», — зазначає приватний виконавець.

Тепер щодо цифр:

• Вартість відправлення 73 постанов про арешт коштів засобами поштового зв‘язку (рекомендовані листи - абзац третій пункту 9.1 глави 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті) становить: 73 х 17 = 1241 грн;
• Середня вартість 73 конвертів становить: 73 х 1,20 = 87,6 грн.
• Отримавши відповідь з банків про виконання постанови про арешт коштів боржника та номер рахунку боржника, виконавцю необхідно не пізніше наступного робочого дня (ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження») направити платіжні вимоги про списання коштів. Візьмемо, до прикладу, що відкриті рахунки боржника виявлено у 15 банках. Рахуємо далі: 15 х 17 = 255 грн вартість самої відправки платіжних вимог (рекомендовані листи - абзац четвертий пункту 2.13 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті) та 15 х 1,2 = 18 грн вартість конвертів.

У підсумку, вартість направлення постанов у паперовому вигляді засобами поштового зв‘язку становитиме мінімум 1328,6 грн та 273 грн - вартість надсилання платіжних вимог про списання коштів. Разом - 1 601,6 грн.

Саме таку «вартість» складає на даний час «електронний арешт» коштів боржника та списання коштів для приватного/державного виконавця по одному відкритому виконавчому провадженню.

На додачу до цього приватний виконавець наводить ще один змарнований ресурс - час роботи самого приватного виконавця чи його помічників.

«Час формування постанови про арешт коштів боржника в АСВП становить від декількох хвилин до декількох годин, враховуючи абсолютну нестабільність роботи АСВП, її рандомність. Після отримання відомостей з 73 банків цю цифру потрібно помножити рівно на 73, оскільки кожну відповідь від банку потрібно зареєструвати в тій же АСВП, відсканувати та завантажити до системи. Ввесь цей час приватний виконавець оплачує зі своєї кишені у вигляді заробітньої плати помічнику або неефективного використання власного часу, якщо проводить таку роботу самостійно. Листування з банками засобами поштового зв‘язку, очікування відповідей на постанови/вимоги виконавців затягуються на декілька тижнів, місяців... В той час, як електронний арешт коштів вирішує питання обміну інформації з банками за декілька хвилин», — підсумовує Андрій Скальський.

Приватний виконавець переконаний, що тільки налагодження належного функціонування електронного арешту коштів боржника та їх автоматичного списання повністю усуне наведені вище проблеми і дозволить приватним/державним виконавцям ефективніше використовувати власний час, та, у підсумку, проводити реальне стягнення за виконавчими документами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.