ВС висловився щодо тимчасового блокування доступу приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

У випадку застосування тимчасового блокування доступу приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно останні не позбавлені права на працю та мають право здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, що спростовує доводи стосовно фактичного позбавлення відповідачем можливості отримання позивачем доходу від своєї професійної діяльності.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/12935/19.

Обставини справи

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство «Н», в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України.

Також позивачем була подана заява про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України та зобов`язання ДП «Н» Міністерства юстиції України відновити йому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва заява про забезпечення позову задоволена частково.

Вжито заходів із забезпечення позову та зупинено дію наказу Міністерства юстиції України в частині тимчасового заблокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців, а також забезпечення Державним підприємством «Н» виконання тимчасового заблокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що шляхом прийняття відповідачем оскаржуваного наказу порушено гарантоване Конституцією України право позивача на працю, оскільки його діяльність як приватного нотаріуса пов’язана з доступом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, на думку суду першої інстанції, позивача позбавлено можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду  ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС наголосив на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

У касаційній скарзі скаржником зазначено про фактичне вирішення спору по суті шляхом винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

ВС  погоджується з такими доводами касаційної скарги, оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про скасування наказу Міністерства юстиції України, виданого відповідачем у межах повноважень, дія зупинених судом першої інстанції пунктів якого обмежена в часі, і їх зупинення в порядку забезпечення позову, фактично указує на вирішення частини позовних вимог в адміністративному спорі по суті з огляду на їх тимчасовий характер.

Також ВС уважає, що у випадку застосування тимчасового блокування доступу приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно останні не позбавлені права на працю та мають право здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, що спростовує доводи стосовно фактичного позбавлення відповідачем можливості отримання позивачем доходу від своєї професійної діяльності.

Щодо визначеної позивачем підстави для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення оскаржуваного рішення, ВС зазначив, що в цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно-правового акта може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмета позову.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду. Прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про забезпечення позову.

Раніше «Судово-юридична газета» писала,  чи є приватизована земельна ділянка спільною сумісною власністю подружжя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.