Порядок розміщення МАФів: позиція Верховного Суду

08:50, 13 октября 2020
Верховний Суд роз’яснив деякі питання щодо порядку розміщення тимчасових споруд для зайняття підприємницькою діяльністю.
Порядок розміщення МАФів: позиція Верховного Суду
sq.com.ua

Невідповідність намірів розміщення тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасових споруд може бути підставою для анулювання паспорта прив’язки тимчасової споруди.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції (Управління ДАБІ), за участю третіх осіб – Департаменту архітектури та містобудування міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ України) про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть цієї справи полягає у тому, що Департаментом архітектури та містобудування міської ради було видано фізичній особі-підприємцю паспорт прив’язки на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності. Однак, за результатом проведення Управлінням ДАБІ планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом архітектури та містобудування міської ради, було виявлено, що останнім видано позивачу паспорт прив’язки розміщення тимчасової споруди всупереч невідповідності місця її розташування комплексній схемі розміщення тимчасових споруд. У зв’язку з цим Управлінням ДАБІ прийнято рішення про анулювання паспорту прив’язки розміщення тимчасової споруди. Не погоджуючись з таким рішенням, фізична особа-підприємець звернулась з адміністративним позовом до суду, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що під час розгляду питання про надання позивачу паспорту прив’язки, Департаментом не було встановлено невідповідності намірів розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасових споруд, оскільки таке розміщення здійснено з урахуванням встановлених схемою розміщення обмежень. Департамент архітектури та містобудування міської ради підтримав позицію позивача, зазначивши, що відповідно до комплексної схеми розміщення тимчасової споруди можливе на будь-якому місці, що не суперечить цій схемі та ДБН.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд виходив з того, що для отримання паспорту прив'язки замовником було подано схему розміщення тимчасової споруди, що не відповідала формі додатку 1 до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21 жовтня 2011 року (Порядок № 244), а також відсутні умови щодо інженерного забезпечення (у пакеті документів поданому разом із заявою), чим порушено вимоги пункту 2.6. Порядку № 244.

Судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Порядком № 244 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, не передбачено можливості для скасування паспорту прив'язки тимчасової споруди, а отже суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, на думку суду апеляційної інстанції, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, в частині визначення повноважень відповідача при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду.

Однак, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погодилась з таким рішенням суду апеляційної інстанції, підтримала висновки суду першої інстанції та задовольнила касаційну скаргу Управління ДАБІ, скасувавши постанову суду апеляційної інстанції та залишивши у силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд виходив з того, що згідно умовних позначень Додатку 3 до Комплексної схеми розташування тимчасових споруд у відповідному населеному пункті чорним та білим квадратом позначені місця розміщення існуючих тимчасових споруд, синім квадратом позначені місця розміщення перспективних тимчасових споруд, тобто тих, що можна розміщувати у майбутньому.

При цьому колегія суддів вказала на неправильність висновків суду апеляційної інстанції про те, що розміщення тимчасових споруд можливе на будь-якому місці, що не суперечить розділу Комплексної схеми «Вимоги до розміщення, зовнішнього вигляду тимчасових споруд та благоустрою прилеглих територій. Графічні пояснення до положення по розміщенню тимчасових споруд» та ДБН, оскільки цей розділ та ДБН визначають вимоги до конструкції та способу розміщення тимчасової споруди (відстані від інших об'єктів благоустрою та ін.), однак не встановлюють конкретні місця, де така споруда може бути розміщена згідно з комплексною схемою розташування.

У зв’язку з тим, що місце розташування тимчасової споруди позивача згідно паспорта прив'язки не передбачене Комплексною схемою розміщення тимчасових споруд, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилось з висновком Управління ДАБІ про невідповідність намірів розміщення тимчасової споруди комплексній схемі та необхідність анулювання паспорту прив’язки тимчасової споруди.

Верховний Суд також врахував, що у справі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому частиною першою статті 42 Конституції України праві на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання суб'єктом господарської діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Порядком № 244.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого відповідність намірів розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності комплексній схемі розташування тимчасових споруд у відповідному населеному пункті визначається, зокрема, з урахуванням того, чи передбачене конкретне місце розташування такої споруди у комплексній схемі. При цьому виданий всупереч невідповідності намірів розміщення тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасових споруд паспорт прив’язки може бути анульований у разі відсутності можливості внести виправлення до такого паспорту щодо місця розташування тимчасової споруди без внесення відповідних змін до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд.

Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 823/762/18 (адміністративне провадження № К/9901/68846/18).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ирина Шевченко
    Ирина Шевченко
    судья Сумского окружного административного суда
  • Александр Мамалуй
    Александр Мамалуй
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Татьяна Вивдиченко
    Татьяна Вивдиченко
    судья Шестого апелляционного административного суда
загрузка...