Голова Держгеокадастру розповів, хто та як змінював дані у Державному земельному кадастрі

08:30, 27 октября 2020
Будь-який файл у Земельному кадастрі можна було просто обнулити, змінити і на основі цього робити рейдерські захоплення, - голова Держгеокадастру.
Голова Держгеокадастру розповів, хто та як змінював дані у Державному земельному кадастрі
ytimg.com
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Голова Держгеокадастру Роман Лещенко в інтерв’ю «ЕП» розповів шокуючі речі.

По-перше, сторонні люди мали програмно-технічний код, завдяки чому змінювали коди цільового призначення окремих об'єктів нерухомості у великих містах, у тому числі, у Києві. Крім того, вони мали програмно-технічні можливості «обнулити» всю систему Держгеокадастру з даними.

По-друге, через те, що реєстр речових прав на нерухоме майно Міністерства юстиції і реєстр Держгеокадастру розрізнені, групи людей мали змогу отримувати через безоплатну приватизацію земельні ділянки по 2 га енну кількість разів.

«Попереднє керівництво штучно сформувало такі обставини, щоб електронний кадастр був у повітрі. Державна земельна кадастрова карта (ДЗК) перебуває на прострочених системах зберігання даних без будь-яких гарантійних зобов'язань. Немає обслуговування від постачальника, немає належного фінансування.

У кінці 2019 року був проведений фейковий тендер під окремого учасника – ТОВ «Фірма «Кит». СБУ і ДБР з'ясували, що службові особи Держгеокадастру за попередньою змовою з цією фірмою шляхом обману заволоділи 37 млн грн держпідприємства «ДЗК».

Але це ще пів біди. Крім того, встановлені факти протиправного втручання в базу. Сторонні люди мали програмно-технічний код, завдяки чому змінювали коди цільового призначення окремих об'єктів нерухомості у великих містах.

Що це означає? Наприклад, є торговий центр у Києві, який сплачує податки, зокрема земельний, як комерційний об'єкт. Податкова в автоматичному режимі за номером КВЕД виставляє йому рахунок на оплату податків через державне казначейство, частина яких сплачується до місцевого бюджету.

Ми встановили, що у великих містах – Харкові, Львові, Одесі – відбулася зміна статусу об'єкта з комерційного призначення на промисловий і бюджет втрачав більше половини доходів за земельним податком.

Таких фактів дуже багато. За нашими оцінками, через такі схеми міський бюджет Києва недоотримав близько мільярда гривень. Це тривало роками, і я говорив про це Віталію Володимировичу (Віталій Кличко, міський голова Києва. – ЕП), коли зустрічався з його командою.

Проте зміна коду цільового призначення – це "квіточки" на фоні того, як змінювали контури земельних ділянок, коли між двома ділянками утворювали ще одну.

Це яскраво видно в Конча-Заспі, де таким чином "створювалося" чимало земельних ділянок. Частина з них реєструвалася на "липових" документах. Якщо взяти елітні приміські райони Києва, то є земельні ділянки, на які є два-три власники з різними документами. При цьому між цими ділянками утворені інші земельні ділянки. Це, фактично, колапс.

Обухівське управління Держгеокадастру горіло кілька разів, документи зникали і відновлювалися. При цьому можновладці, які там проживають, самі між собою воюють і породжують такі речі.

Колишні президенти так само не соромилися цієї схеми і використовували такий механізми реєстрації. На жаль, таких речей дуже багато не тільки біля Києва, а й біля Львова.

Ми фіксуємо жахливі речі, пов'язані з природно-заповідним фондом. Буквально недавно в природно-заповідному парку навпроти Тустані "нарізали" під садівництво землю природно-заповідного фонду, бо там, буцімто, земля сільськогосподарського призначення. Ми скасували накази.

Загалом виходить, що система Державного земельного кадастру перебувала в управлінні окремих суб'єктів, які не мали ніякого стосунку до посадових осіб. На цьому вони робили окремий бізнес. Будь-який файл у кадастрі можна було просто обнулити, змінити і на основі цього робити рейдерські захоплення», - зазначив Роман Лещенко.

За його словами, нарешті зроблено бекап (резервну копію) системи державного земельного кадастру та системи електронного документообігу.

Цікаво також і те, як Роман Лещенко описав ситуацію навколо впровадження технології Blockchain.

Так, у 2017 році перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк спільно з Державним агентством електронного урядування та Transparency International Ukraine представили технологію Blockchain, яка повинна була б унеможливити стороннє втручання в систему даних кадастру.

У свою чергу, Роман Лещенко у своєму свіжому інтерв’ю охарактеризував це таким чином:

«Система Blockchain – це фейк. Це просто кидалася пилюка в очі.

Система Blockchain працює тоді, коли в тебе коректно внесені відомості в систему кадастру або будь-яку іншу інформаційну систему. А коли в тебе кадастр не повністю наповнений, і землі сільськогосподарського призначення, наприклад, прямо в річці Дніпрі, або в кадастрі острів з'являється нізвідки, то це не працює.

На цьому проєкті просто гарно відмили міжнародні донорські кошти. Наших міжнародних партнерів просто використали. Жодного проєктно-технічного рішення Blockchain не має. Це все було просто фейком», - підкреслив він.

Відзначимо, що блокчейн це вибудуваний за певними правилами безперервний послідовний ланцюжок блоків (зв'язний список), що містять інформацію. Для зміни інформації в блоці доведеться редагувати і всі наступні блоки. Найчастіше копії ланцюжків блоків зберігаються на безлічі різних комп'ютерів незалежно один від одного. Це робить вкрай скрутним внесення змін до інформації, яка вже включена до блоків.

Втім, для такої системи потрібна чиста «основа». З огляду на те, що в Україні деякі реєстри перетворюються в «смітник», про таку технологію на даний момент говорити складно.

Як прокоментував нашому виданню Ярослав Юрчишин, «ТІ не втілювала цей проект взагалі. Нас запросили як контролера, но там не було, що контролювати. ТІ не отримала жодної копійки в цьому проекті, кошти йшли через державу».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Данило Гетманцев
    Данило Гетманцев
    голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
  • Михайло Ніколаєв
    Михайло Ніколаєв
    суддя Господарського суду Чернівецької області
  • Сергій Чванкін
    Сергій Чванкін
    голова Київського районного суду м. Одеси