Втрата свідомості водієм під час керування авто, через що сталася смерть пасажира: позиція ККС ВС

08:06, 2 ноября 2020
Чи виключається кримінальна відповідальність водія авто за ст. 286 КК у випадку, якщо порушення ПДД сталося через тепловий удар.
Втрата свідомості водієм під час керування авто, через що сталася смерть пасажира: позиція ККС ВС

Верховний Суд розглянув справу, яка стосувалася того, чи виключається кримінальна відповідальність водія за ст. 286 КК у випадку, якщо порушення правил дорожнього руху сталося через тепловий удар, у результаті якого водій втратив свідомість, що спричинило наслідки, передбачені у цій статті (тілесні ушкодження або смерть потерпілого).

Так, ККС ВС розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок місцевого суду від 04.03.2019 та ухвалу  апеляційного суду від 16.09.2019 у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

За вироком місцевого суду він був визнаний невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК та виправданий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК через недоведеність, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно з обвинувальним актом особа обвинувачувалася в тому, що 27.06.2013, керуючи автомобілем, рухаючись у світлу пору доби, порушуючи вимоги п. 1.5, п.п. «б», «д» п. 2.3 ПДР, не впорався з керуванням автомобіля та допустив його виїзд за межі проїзної частини з подальшим наїздом на дерево, яке росло на лівому узбіччі щодо напрямку руху автомобіля. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля: жінка отримала тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент заподіяння, які призвели до її смерті і перебувають у прямому причинному зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями; ще один пасажир (ОСОБА_3) – тілесні ушкодження середньої тяжкості. Такі дії водію стороною обвинувачення було кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК.

Апеляційний суд ухвалою від 16.09.2019 вирок суду першої інстанції щодо водія залишив без змін.

ВС залишив без змін вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду з огляду на таке.

Ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких водію було пред’явлено обвинувачення, суд навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв’язку. При цьому суд установив, що надані прокурором докази, а також показання потерпілого пасажира у судовому засіданні ні кожен окремо, ні у своїй сукупності не доводять винуватості водія.

Суд правильно оцінив докази, надані сторонами кримінального провадження.

У судовому засіданні були допитані обвинувачений, потерпілий пасажир, досліджені письмові докази. 

Зокрема, обвинувачений суду пояснив, що 27.06.2013 у час, коли сталася ДТП, у салоні автомобіля було дуже жарко, в ході руху він спітнів, а потім втратив свідомість; потерпілий пасажир підтвердив свідчення та суду пояснив, що в салоні автомобіля, яким керував водій, було дуже жарко, під час руху він весь час спілкувався з останнім. Якогось моменту він помітив, як автомобіль починає зміщуватись  вліво. Автомобіль виїхав на ліве узбіччя,  де здійснив наїзд на дерево, яке росло в кюветі. Впевнений, що водій втратив свідомість. Суд апеляційної інстанції повторно допитав потерпілого, який підтвердив, що, на його думку, водій втратив свідомість.

Надані стороною обвинувачення висновки СМЕ та інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи суд правильно не взяв до уваги, оскільки ці докази не спростовують показання водія про те, що він при русі автомобіля раптово втратив свідомість.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в діях водія відсутня об’єктивна сторона, а саме: недотримання обвинуваченим вимог ПДР, причинного зв’язку між цим діянням і наслідками, спричиненими потерпілим, та суб’єктивної сторони у формі необережної форми вини, що свідчить про відсутність в діянні водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

За таких обставин висновок суду про те, що твердження обвинувачення про наявність у діях водія складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, не доведено поза розумним сумнівом, є обґрунтованим. Суд згідно зі ст. 94 КПК повно та всебічно дослідив усі докази, дав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв’язку і дійшов правильного висновку про необхідність виправдання особи у зв’язку з недоведеністю наявності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

Детальніше з текстом постанови ВС від 09.07.2020 у справі № 390/348/16-к (провадження № 51-6284км19) можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Инна Коваленко
    Инна Коваленко
    судья Днепровского районного суда Киева
загрузка...