У Верховному Суді прокоментували рішення Конституційного Суду

11:53, 3 ноября 2020
Судді Верховного Суду розповіли про вплив рішень Конституційного Суду на кримінальні провадження.
У Верховному Суді прокоментували рішення Конституційного Суду

Судді Верховного суду розповіли про вплив рішень Конституційного суду на кримінальні провадження. 30 жовтня  суддя Великої Палати Верховного Суду Олександра Яновська та суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів узяли участь он-лайн у ІІІ Lviv Criminal Law Forum, організованому Асоціацією адвокатів України. Про це повідомляється на сайті ВС. 

Олександра Яновська виступила з доповіддю «Відновлення порушених прав VS Правова сталість: вплив рішень Конституційного Суду України на кримінальні провадження» у першій сесії  заходу «Безперервні реформи: плюси, мінуси, підводні камені».

Вона зауважила, що одним із наріжних каменів права на справедливий суд є правова визначеність. Коли йдеться про правову визначеність, то мається на увазі, в тому числі, й правова сталість, стабільність, але не тільки правових норм, а й судових рішень.

Крім того, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

«Ми стикаємося з ситуаціями, коли судові рішення пройшли всі інстанції національних судових органів, але водночас очевидним є порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто виникає колізія між необхідністю збереження сталості судових рішень і забезпеченням захисту чи відновленням порушених прав», – зазначила суддя ВП ВС.

За її словами, рішення КСУ за своєю природою покликані захищати права особи, у них може бути встановлена неконституційність окремих норм. «Рішення КСУ можна порівняти з рішеннями Європейського суду з прав людини в аспекті застосування заходів загального або індивідуального характеру. Певною мірою те, про що КСУ говорить у своїх рішеннях, тобто зміни нормативного рівня, є заходами загального характеру. Крім того, правовим наслідком рішення КСУ може бути застосування певних заходів індивідуального характеру – здійснення заходів, спрямованих на відновлення порушених прав конкретної особи», – сказала Олександра Яновська.

Доповідачка акцентувала, що у КПК України є два аспекти, які визначають наслідки для кримінального провадження, що випливають із постановленого КСУ рішення. Так, ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Тобто якщо КСУ визнав неконституційним визначення кримінальної відповідальності за те чи інше діяння, то це і є підставою для закриття кримінального провадження.

До того ж у ч. 3 ст. 459 КПК України зазначено, що однією з  виключних обставин є встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи. Тобто рішення КСУ може бути підставою для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, за виключними обставинами.

Суддя ВП ВС розповіла про рішення КСУ, які стосуються конституційності чи неконституційності положень кримінального та кримінального процесуального законодавства. Вона також назвала проблеми, які виникають у межах кримінальних проваджень при застосуванні рішень КСУ та які потрібно вирішувати на нормативному рівні. Наприклад, постають такі запитання: як застосовувати закон про кримінальну відповідальність, якщо в рішенні КСУ визначений певний термін, що відстрочує набрання чинності рішенням КСУ, яким встановлено неконституційність норми КК України і, по суті, скасовується кримінальна відповідальність за певні діяння; чи не мають рішення КСУ щодо неконституційності норми кримінального процесуального закону ретроспективної дії і в чому тоді полягає сенс перегляду за виключними обставинами на підставі рішення КСУ; якими мають бути критерії для встановлення балансу між інтересом щодо відновлення порушених прав та обов’язком забезпечувати правову сталість судових рішень, дотримуватись принципу «res judicata».

Надія Стефанів, виступаючи під час третьої сесії форуму «Судовий розгляд. Стратегія захисту» з доповіддю «Помилки сторони захисту в процесі: погляд зі сторони судді», звернула увагу на прорахунки в тактиці захисників, які призводять до негативних наслідків для клієнта.

За її словами, у кримінальному процесуальному законодавстві немає такого терміна, як «помилка адвоката». Водночас у науковій літературі досліджується поняття «помилка адвоката» як різновид помилок у кримінальному провадженні.

Найчастіше допускаються процесуальні помилки, що призводять до результату, неочікуваного як для захисника, так і для його підзахисного. Крім того, не виключено, що помилки може робити недосвідчений захисник.

Суддя ККС ВС навела приклади постанов ККС ВС у справах, у яких сторона захисту могла допустити процесуальні помилки.

Так, в одному з проваджень до ВС було оскаржено виправдувальний вирок щодо двох осіб, залишений у силі апеляційним судом. Один із прокурорів у касаційній скарзі вказав, що суд апеляційної інстанції не забезпечив принципу змагальності сторін та свободи у поданні суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості. Крім того, суд не виконав обов’язку щодо повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за наявності об’єктивних даних про їх дослідження судом першої інстанції з порушеннями. У касаційній скарзі представник потерпілої вказав, що суд першої інстанції провів ряд судових засідань без участі потерпілої та її представника, які не були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

ККС ВС скасував вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів і направив кримінальне провадження на новий розгляд до суду першої інстанції. Як указав ККС ВС, місцевий суд не вжив передбачених кримінальним процесуальним законом заходів щодо належного повідомлення потерпілих та їх представників про дату й час судових засідань, проведених у відповідні дати, під час яких здійснювалось дослідження доказів. Унаслідок цього не було забезпечено право потерпілих на доступ до правосуддя, не створено необхідних умов для використання прав, наданих їм як стороні процесу, у зв’язку з чим порушено засади кримінального провадження.

Погоджуючись із касаційними скаргами сторони обвинувачення, колегія суддів ККС ВС зазначила, що суд також допустив суперечності та обрав вибірковий підхід до оцінки доказів.

«Верховний Суд установив, що, дійсно, суди допустили істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Водночас у цій ситуації, напевно, є і помилки сторони захисту. Адже захисники обвинувачених мали б знати, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. Під час судового провадження потерпілий має право бути завчасно повідомленим про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні та у безпосередньому дослідженні доказів. Тому, аби залишити в силі виправдувальний вирок, сторона захисту повинна була б вжити відповідних заходів», – зауважила Надія Стефанів.

Ми публікували ексклюзивне інтерв’ю судді КСУ Ігоря Сліденка про ситуацію навколо Конституційного Суду. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Децентралізація: що буде з судами, місцевими держадміністраціями, їх працівниками та зарплатою
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Светлана Харченко
    Светлана Харченко
    судья Киевского окружного административного суда
загрузка...