Для з’ясування питання про те, як неповне фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів вплинуло на законність ухваленого судом рішення, необхідно виходити з «рівня істотності» відхилень від вимог норми кримінального процесуального права.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 569/502/19.
Обставини справи
За вироком Рівненського міського суду Рівненської області особу засуджено за за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Згідно з вироком особу визнано винуватою у тому, що вона повторно проникла до магазину, звідки намагалася таємно викрасти сканер, автоматичний стабілізатор напруги та веб-камеру загальною вартістю 2027,63 грн, які належать особі_2.
Водночас із причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки була затримана на місці події працівниками поліції.
Рівненський апеляційний суд скасував зазначений вирок у частині звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок. Особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті вирок суду залишено без змін.
Висновок Верховного Суду
Доводи захисника про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на думку колегії є безпідставними, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 129 Конституції України гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією з основних засад судочинства. Зазначений конституційний припис покладає на суд обов’язок здійснювати повне фіксування судового процесу технічними засобами, оскільки саме за умови такого фіксування судового процесу гарантується конституційне право кожного на судовий захист, а також забезпечується законність та інші основні засади судочинства.
Засада щодо гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами розкривається у ст. 27 КПК України і складається із трьох взаємопов’язаних елементів: 1) гласність судового провадження; 2) відкритість судового провадження; 3) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ураховуючи те, що зазначена норма-засада є цілісною, фіксування судового засідання є допоміжним елементом щодо двох інших елементів - гласності судового процесу, яка полягає у забезпеченні обізнаності учасників судового провадження щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їхніх копій, а також на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення (ч. 1 ст. 27 КПК України), та відкритості судового процесу - право кожного бути присутнім під час судового розгляду, за винятком випадків, визначених законом (ч. 2 ст. 27 КПК України).
ВС підкреслив, що частиною 4 ст. 107 КПК України передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим, крім випадків, визначених у цій нормі (у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб).
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є однією з підстав, за наявності якої судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню унаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що згідно зі ст. 412 КПК України невід`ємною властивістю поняття «істотність порушення вимог кримінального процесуального закону» є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Отже, системно-структурний аналіз зазначених норм КПК України свідчить, що для з`ясування питання про те, як неповне фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів вплинуло на законність ухваленого судом рішення, необхідно виходити з «рівня істотності» відхилень від вимог норми кримінального процесуального права.
ВС зауважив, що перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що на технічному носії інформації є звукозапис судового засідання у суді першої інстанції від 20 травня 2019 року, який місцями погано прослуховується.
При цьому в матеріалах провадження наявний журнал судового засідання від вказаної дати, в якому також відображено хід судового розгляду.
На переконання ВС, погана якість запису в деяких місцях окремого судового засідання не дорівнює порушенню, передбаченому п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, яке є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Суд не виключає, що за певних обставин відсутність звукозаписів окремих судових засідань може стати підставою для скасування судових рішень, якщо сторона, яка посилається на цю обставину, доведе, що це істотно вплинуло або могло вплинути на законність та вмотивованість судового рішення. У цій справі сторона захисту ні в касаційній скарзі, ні під час касаційного розгляду не вказали, яким чином погана якість лише в деяких місцях технічного запису судового засідання вплинула на законність і обґрунтованість судових рішень та вирішення справи по суті.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а вирок Рівненського суду Рівненської області та вирок Рівненського апеляційного суду - без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.