Презумпція вини постачальника: ВС роз’яснив, хто повинен доказувати порушення правил експлуатації товару

12:28, 11 ноября 2020
У випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника.
Презумпція вини постачальника: ВС роз’яснив, хто повинен доказувати порушення правил експлуатації товару

У випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №  927/787/19.

Обставини справи

Акціонерне товариство «У» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «П» про стягнення 4 795  454,52 грн штрафу за постачання товару неналежної якості або некомплектного товару, відповідно до пункту 7.4 договору поставки (закупівля товару за власні кошти).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на обставину, що протягом гарантійного строку (за період із 12.03.2019 по 24.04.2019) позивачем були виявлені дефекти та невідповідності якості 5 одиниць установок насосних УНПН-160х40, загальною вартістю 23 977 272,60 грн, поставлених відповідачем на підставі договору поставки. Оскільки, позивачем в межах встановлених пунктом 6 специфікації від 17.05.2018 (гарантія на товар), було повідомлено відповідача про невідповідність критеріям якості 5 одиниць поставленого товару загальною вартістю 23 977 272,60 грн; пунктом 7.3 договору сторонами погоджено дії при можливому виявленні дефектів або невідповідності якості товару під час гарантійного строку; будь-які інші чи додаткові умови дотримання гарантійних зобов'язань постачальником у договорі відсутні; відповідач відмовився усувати дефекти поставленого товару або замінити неякісний товар на товар належної якості, а тому зазначені обставини є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої пунктом 7.4 договору у вигляді стягнення штрафу у розмірі 20 % від вартості товару неналежної якості, що становить 4 795 454,52 грн (23 977 272,60 х 20%).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду в позові відмовлено.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що у постанові Верховного Суду від 13.12 2019 у справі № 904/5002/18, неврахування висновку якої судом апеляційної інстанції, скаржником наведено як підставу для касаційного оскарження, зазначено наступне.

Відповідно до статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Також, ВС зазначив, що згідно з положеннями частини 6 статті 269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов’язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі його товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у справі, що розглядається, існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

ВС зауважив, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, належним чином не встановили причини недоліків продукції, на яку за умовами договору встановлено гарантійний строк експлуатації, безпідставно поклавши обов’язок доведення цих обставин на позивача (покупця), а не на відповідача (постачальника).

Колегія суддів погодилась з доводами касаційної скарги про застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові положень частини 6 статті 269  ГК України та статті 679 ЦК України без урахування висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 904/5002/18 щодо необхідності доведення постачальником причин виявлених недоліків поставного ним товару.

Натомість суди попередніх інстанцій не врахували наведеного висновку суду касаційної інстанції та помилково виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт постачання відповідачем товару неналежної якості  - 5 одиниць автомобілів спеціалізованих установок насосних УНПН -160х40; а також належним чином не доведено невідповідність якості поставленого товару та дефектів протягом гарантійного строку, тоді як надавати протилежні докази та доводити, що дефекти поставленого товару виникли не з його вини і у нього відсутній обов’язок сплачувати передбачений пунктом 7.4 договору штрафу повинен був саме відповідач.

Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду і рішення Господарського суду Чернігівської області, та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про використання знаку для товарів і послуг в інтернет-магазині: чи порушуються права на об’єкти інтелектуальної власності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Елена Кунец
    Елена Кунец
    судья Сумского окружного административного суда
  • Юлия Бойченко
    Юлия Бойченко
    судья Запорожского окружного административного суда
  • Сергей Балац
    Сергей Балац
    судья Хозяйственного суда Киева
загрузка...