На з’їзді приватних виконавців натякнули на необхідності зміни моделі волевиявлення

08:06, 27 ноября 2020
Делегати з’їзду представляють лише третину професійної спільноти, а вирішують за всіх.
На з’їзді приватних виконавців натякнули на необхідності зміни моделі волевиявлення
Джерело фото: Асоціація приватних виконавців України
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Звітно-виборчий з’їзд приватних виконавців України розпочався не з розгляду запланованих питань, а зі з’ясування повноважень делегації з Рівного. Вчергове професійна спільнота приватних виконавців переконалася у недосконалості існуючої моделі організації самоуправління, коли основні питання на з’їздах за всіх вирішують делегати, які є членами рад приватних виконавців регіонів.

Проблема рівненських депутатів полягала в тому, що різне трактування положень Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» призвело до неузгодженості дій державного регулятора в особі Міністерства юстиції і приватних виконавців Рівненської області, які збиралися провести свій регіональний установчий з’їзд.

Мін’юст скористався п. 5 «Прикінцевих та перехідних положень» закону і призначив дату регіонального з’їзду на 30 листопада. Рівняни, маючи бажання після утворення власної Ради взяти участь у всеукраїнському з’їзді приватних виконавців, який проводився 25 листопада, вирішили зібратися напередодні, розмістивши відповідну інформацію про свій з’їзд на вебсайті Асоціації приватних виконавців України. Це дозволяє стаття 49 закону.

В результаті, на всеукраїнському з’їзді у деяких дуже прискіпливих делегатів відразу виникло питання щодо легітимності повноважень щойно обраних членів рівненської Ради. Висловлювалися навіть побоювання, що неврегулювання цього питання надалі може вплинути на легітимність рішень, ухвалених з’їздом приватних виконавців України.

До честі керівництва Асоціації приватних виконавців України, воно не стало розводити дискусію з цього приводу, вказало, що в умовах самоврядування рівненські колеги вчинили правильно, погодивши свої дії саме з Асоціацією, а не з державним регулятором, і перевела засідання у робоче русло.

«На Раду приватних виконавців України були подані усі відповідні документи, що сформовано Раду приватних виконавців даного регіону, тому вони зараз присутні на з’їзді. Хто має питання, може їх потім обговорити на Раді приватних виконавців України», - поставив крапку у цьому питанні секретар з’їзду Валерій Притуляк.

Повноваження делегатів взагалі не були б предметом розгляду, якби рішення з’їзду затверджувалися не голосами делегатів, а прямим волевиявленням усіх приватних виконавців. Таку позицію під час з’їзду не раз оголошував заступник голови Ради приватних виконавців України Олександр Сивокозов.

Він, до речі, нагадав, що АПВУ щорічно проводить анонімні опитування спільноти. Зокрема, наприкінці 2019 року перед приватними виконавцями поставили питання щодо системи волевиявлення членів спільноти. Результати відповідей показали таку пропорцію: 36 % респондентів вважали, що на з’їздах приватних виконавців право голосу повинні мати тільки члени рад приватних виконавців регіонів, а 64 % переконані, що всі приватні виконавці мають право бути делегатами з’їздів із правом голосу.

В Україні немає єдиної моделі організації самоуправління професійних спільнот, зазначає приватний виконавець Київського виконавчого округу, колишній адвокат Андрій Авторгов.

«В законі про самоврядування, скажімо, адвокатури, прописано, що делегатів на з’їзд обирають, бо адвокатів багато - 40 тисяч, - і всіх розмістити в одному залі було б не реально. Тому там інститут делегатства. Там теж намагались зробити так звану кооптацію, щоб лише члени регіональних Рад автоматично ставали делегатами, але це не пройшло. Тому в кожній області обирають певну квоту делегатів. І все одно до нього багато питань, бо обирають, як правило, людей лояльних до керівництва. Меншість вирішує питання для всіх», - ділиться думками колишній адвокат.

А от у приватних виконавців члени Рад регіонів є делегатами на з’їзд автоматом, вказує він. І так протягом усіх трьох років, поки тривають повноваження.

«Оскільки, приватних виконавців за час існування цього інституту назбиралося лише 250 осіб, то, на моє переконання, в законі треба ініціювати зміни стосовно запровадження прямого виборчого права, без оцього всього автоматизму. При таких темпах зростання усіх приватних виконавців може вмістити будь-який великий зал», - переконаний Андрій Авторгов.

Але можна, зазначає він, і не збирати усіх в одному місці. У зв’язку із пандемією, це пряме виборче право можна перевести в онлайн.

«У всіх приватних виконавців є особистий цифровий ключ, з яким вони працюють і який надає доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Спокійно в цій системі можна зробити окрему кнопку для голосування. Тому з’їзди можна проводити дистанційно – тоді голос кожного приватного виконавця точно буде почутий», - підсумовує представник спільноти приватних виконавців.

Нагадаємо, що на з’їзді приватних виконавців України обрали нове керівництво Ради та Асоціації.

В результаті таємного рейтингового голосування найбільшою підтримкою заручився приватний виконавець Віталій Чепурний. Його заступниками стали Анатолій Телявський та Олександр Сивокозов.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Telegram канал Sud.ua
Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва