Державна екологічна інспекція має набути статус правоохоронного органу для ефективної роботи

8 грудня Голова Державної екологічної інспекції (ДЕІ) Андрій Мальований провів прессніданок із представниками ЗМІ, на якому розповів про основні наявні проблеми інспекції, які виклики стоять перед нею, а також куди у найближчий час буде рухатися ДЕІ та яких трансформацій варто очікувати.

Одним із основних пріоритетних напрямків подальшого розвитку інспекції Андрій Мальований назвав цифровізацію. Один із аспектів, про які йдеться, це електронний доступ до документації, пов’язаної з перевірками для всіх залучених і зацікавлених сторін:

• Інспектор отримує доступ до реєстрів, у яких міститься інформація про суб’єкта, щодо якого буде здійснюватися перевірка, для належної підготовки;
• Підприємці і установи зможуть дізнаватися деталі перевірок – хто буде проводити, коли, що саме будуть перевіряти і т.ін. (якщо йдеться не про рейдові перевірки);
• Громадськість повідомлятимуть про хід проведення перевірок, а також громадяни матимуть можливість відстежувати документи, які знаходяться у публічному доступі.

Подібну систему у ДЕІ планують запровадити вже у 2021 році. Частину коштів (на проектні роботи) отримають із Держбюджету, а кошти на обладнання і програмування залучатимуть через гранти та від міжнародних партнерів. Крім того, вже зараз проводиться тестування чат-бота, який повинен спростити процес повідомлення про екологічні порушення.

Другою складовою цифровізації є запровадження систем автоматичного збору та аналізу даних про забруднення. По-перше, автоматизований контроль за забрудненнями зменшить навантаження на інспекторів. По-друге, застосовується принцип, згаданий у презентації: «Автоматизація процесів – менше людського впливу – менше корупції». Для зменшення корупційних ризиків у ДЕІ пропонують запровадити відеофіксацію усього процесу перевірок, а відео буде транслюватися у прямому ефірі.

У контексті корупційних ризиків піднімалося також питання фінансування інспекції в цілому і зарплат її співробітників зокрема. Так, Андрій Мальований зазначив, що майже 95% бюджету установи йде на заробітну плату. Разом з тим бюджет ДЕІ на 2020 рік становить 383,6 мільйонів гривень, кількість співробітників – дещо менше 3000 осіб. За цими даними, середня зарплата становить 10 тисяч гривень. А зважаючи на те, що вища адміністративна ланка точно отримує не середню зарплату, рівень оплати праці рядових інспекторів є доволі невисоким. І саме низькі зарплати інспекторів, які виписують мільйонні штрафи, є ще одним корупційним ризиком. Для покращення ситуації ДЕІ планує збільшити зарплату інспекторів за рахунок скорочення кількості адміністративного персоналу шляхом зменшення кількості територіальних підрозділів.

Ще одним аспектом, на який впливає відносно невелике фінансування, – це ефективність стягнення штрафів, які інспектори накладають на порушників. Пан Мальований заявив, що на сьогодні ДЕІ має можливість стягнути близько 2 мільярдів гривень штрафів, але для того потрібно 9 мільйонів гривень на сплату судових зборів. Говорячи про штрафи, Голова інспекції також наголосив на тому, що вони не завжди є ефективним способом впливу на порушників. У свою чергу, існує потреба зміщувати акцент на превентивні заходи – приписи про заміну застарілого обладнання, про встановлення нових очисних споруд і т.ін.

Крім того, Андрій Мальований висловив сподівання, що протягом 2021 року ДЕІ отримає більше повноважень та отримає статус правоохоронного органу.

Так, для більш ефективної роботи потрібна можливість здійснювати перевірки органів місцевого самоврядування та фізичних осіб (ФОП). Крім того, не вистачає можливості проводити раптові перевірки у неочікуваний час. Так, очільник інспекції наголосив, що зараз порушники регулюють рівень забруднення, залежно від часу дня і днів тижня – вони збільшують викиди саме у той час, коли ДЕІ не може проводити перевірки.

Разом з тим уряд вже підтримав внесення екологічних інспекторів до переліку осіб, перешкоджання яким є кримінальним злочином – зараз за це передбачено штраф у 750 гривень. До того пан Мальований повідомив, що на сьогодні законодавство дозволяє інспекторам ДЕІ носити табельну зброю, але триває обговорення того, наскільки це доцільно.

Не обійшлося і без актуального питання – як краще купити ялинку для Нового року. Голова ДЕІ закликав українців купувати живі ялинки у горщиках, щоб після свята її можна було висадити. Якщо ж такої можливості немає і ви плануєте купувати живе зрізане дерево, то треба купувати лише ті ялинки, які мають штрих-код та чіп – їх відсутність свідчить про те, що дерево зрізано незаконно.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Галина Третьякова поставила під сумнів, що ФОПи платять принаймні 8000 грн податків на рік.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.