Територіальність: які питання хоче врегулювати Кодекс з етики приватних виконавців

В Асоціації приватних виконавців України відбулось перше засідання новообраного складу Комітету етики. Як відомо, з’їзд приватних виконавців делегував туди п’ятьох своїх колег - Любов Ільчишин, Анатолія Мелиха, Марину Нелюбу, Валерія Притуляка (голову попереднього складу) та Сергія Лисенко. Останнього було обрано новим головою Комітету.

Після вирішення організаційних питань Комітет з етики відразу приступив до обговорення проекту нової редакції Кодексу професійної етики приватних виконавців, який вже певний час виставлений для обговорення професійною спільнотою.

Члени Комітету підтримали думку нового голови Комітету, що проект Кодексу з етики приватного виконавця потребує додаткового доопрацювання, зокрема, зміни структури, деталізації окремих положень, в тому числі зазначення критеріїв оцінки тої чи іншої дії приватного виконавця, а також додання ще одного дуже важливого етичного принципу – дотримання територіальності.

Для чого потрібен Кодекс професійної етики

Як написано у самому документі, наведені принципи «мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки приватного виконавця».

Відомо, що виставлений для обговорення документ розробляли приватні виконавці Валерій Притуляк, Олександр Кузь, Олександр Сивокозов, дисциплінарна уповноважена приватних виконавців Олена Овчаренко та французький приватний виконавець, експерт проекту «Право-Justice» Ліонель Декот.

«Першу редакцію Кодексу з етики ми приймали відразу на першому установчому з'їзді, коли створювали Асоціацію. Багато статей ми звідти самі виключили, бо не розуміли, як це буде працювати, чи не буде це використано проти виконавців. Тому він вийшов сильно мінімізований», - пояснив необхідність змін заступник голови АПВУ Олександр Сивокозов.

«Спільнота три роки тому ще не мала єдиної позиції та єдиної думки, яким чином сформувати цей документ, тому десь він просто дублював профільний закон», - додає перший голова Комітету з етики Валерій Притуляк.

Тепер, за його словами, часи змінилися, в тому числі й нормативна база виконавчого провадження, а тому Кодекс має відповідати сучасним реаліям. Він буде доповнений новими типовими порушеннями, які допускали приватні виконавці, і які вже проаналізовані Комітетом з етики. Буде також врахована краща практика, зокрема, наших найближчих сусідів – Литви та Молдови.

«Деякі нові норми Кодексу запропоновані колегою з Франції, і відразу викликали наше схвалення – настільки вони логічні. Наприклад, є пропозиція кожному новому члену спільноти урочисто вручати примірник Кодексу, щоб це була його настільна книга. Це своєрідна процедура ініціації», - розповів Валерій Притуляк.

Загалом, нова редакція Кодексу з професійної етики приватних виконавців містить звичайні для кожної професійної спільноти принципи:

• Не допущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити репутації та авторитету професії.
• Недопустимість надання сторонам виконавчого провадження порад, свідомо спрямованих на ухилення від виконання виконавчого документа з боку сторін виконавчого провадження або дій, що сприятимуть цьому з боку інших осіб.
• У разі виникнення обставин, що створюють конфлікт інтересів під час відкриття виконавчого провадження або під час примусового виконання вимог виконавчого документа приватний виконавець повинен заявити про свій самовідвід.
• Приватний виконавець зобов’язаний виконувати рішення органів Асоціації приватних виконавців України, прийняті в межах їх компетенції.
• Допустимими формами реагування приватного виконавця на незаконну або неетичну поведінку іншого приватного виконавця, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам приватного виконавця, слід вважати звернення (заяви, скарги) до органів самоврядування приватних виконавців.
• Забезпечення дотримання конфіденційності щодо матеріалів виконавчого провадження особисто, а також помічниками та персоналом.
• Скромність у інформуванні про власні можливості вчиняти дії, що повинно обмежуватися виключно відомостями стосовно професійної діяльності та досвіду роботи, а також відомостями про місцезнаходження офісу приватного виконавця, засоби зв’язку, графік роботи, час прийому тощо.

Крім того, у разі виникнення непорозумінь між приватними виконавцями, має бути застосований інститут медіації. Тут простежується вплив європейської практики.

Втім, головне, що також намагається врегулювати Кодекс – це питання добросовісності у стосунках між колегами. В першу чергу йдеться про недобросовісну конкуренцію.

«Це коли хтось пропонує щось більш привабливе, ніж передбачено законом, і переманює стягувача до себе», - пояснює Олександр Сивокозов.

У новій редакції Кодексу вже прописано, що неприпустимо, прямо або опосередковано, схиляти стягувача до зміни приватного виконавця, що здійснює примусове виконання виконавчого документа з метою отримання у своє виконання вказаного виконавчого документа, або вчинення таких дій в інтересах іншого виконавця. Також не допускається надання неправомірних пропозицій стягувачам, а також передачу стягувачам винагороди приватного виконавця за пред’явлення виконавчого документа до виконання приватному виконавцю.

Проте, поки що не знайшла своє відображення у Кодексі найболючіша виробнича проблема приватних виконавців - дотримання принципу територіальності.

Що таке територіальність у виконавчому провадженні

Як пояснив «Судово-юридичній газеті» Олександр Сивокозов, у законі все чітко передбачено, які виконавчі провадження може брати в роботу приватний виконавець. Територіально це має відбуватися за місцезнаходженням майна боржника. Але дехто знайшов лазівку, завдяки якій грошові кошти, які знаходяться на рахунку в банку, який зареєстрований в Києві, визнав такими, що прирівнюються до місцезнаходження майна у Києві.

«Через підміну понять щодо місцезнаходження майна страждають регіони. Вони не розвиваються, у них забирають справи. Виходить перекіс у розвитку співтовариства. Із 250 приватних виконавців 90 знаходяться в Києві. Якщо так і далі буде продовжуватися, цей перекіс буде тільки збільшуватися», - зазначає заступник голови Асоціації приватних виконавців.

За словами іншого приватного виконавця Андрія Авторгова, проблема полягає не стільки в порушенні принципу територіальності, адже є вже відповідна судова практика, яка не бачить нічого протиправного у тому, коли у певних випадках за місцезнаходженням рахунку боржника відкриваються виконавчі провадження, а в тому, що Мін’юст карає за це усіх без розбору зупиненням діяльності.

«Ці питання ми можемо врегулювати самі, - зібратися і прийняти певні етичні правила стосовно того, у якому випадку виконавець може відкривати виконавче провадження не у своєму окрузі. Але все вже вирішив Мін’юст, який двічі вносив зміни в Інструкцію з організації примусового виконання рішень, де вимагає від стягувача надання якихось документів, якщо майно боржника знаходиться на території іншого виконавчого округу. Причому, пояснити, що це за документи регулятор не спромігся. Фактично, це означає – принеси те, не знаю що. Замість того, щоб дати нам більшої самостійності, Мін’юст продовжує стверджувати, що приватні виконавці не можуть самоорганізуватися, а тому він змушений робити мікроменеджмент», - наголошує Андрій Авторгов.

Він звертає увагу на й те, що вирішення питання територіальності у Кодексі з етики також може не кожному сподобатися, бо обов’язково будуть певні обмеження.

«Отже, виникає питання, чи готова спільнота приватних виконавців до більш суворих правил етики? Це сигнал зрілості суспільства», - підсумовує приватний виконавець.

Прописати чіткіше моменти щодо дотримання принципу територіальності і добросовісної конкуренції новий Комітет з етики береться. А далі, дійсно, – слово за приватними виконавцями.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.