Комітет погодив законопроект про паспорти у формі книжечки: що на них чекає

15:34, 17 декабря 2020
Комітет рекомендує прийняти за основу законопроект, який вирішує проблему з паспортами у формі книжечки.
Комітет погодив законопроект про паспорти у формі книжечки: що на них чекає
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин ухвалив рішення щодо законопроекту про паспорт у формі книжечки. Проект Закону про паспорт громадянина України у формі книжечки (два законопроекти: № 3986 від 14.08.2020 та 3986-1 від 14.08.2020).

Нардепи визнали можливим прийняти урядовий законопроект за основу, тому рекомендували такий висновок головному комітету.

Головним Комітетом для законопроекту був визначений Комітет з питань правової політики.

Альтернативний законопроект вирішили відхилити.

Урядовий законопроект спрямований на поступове виведення паспорта у формі книжечки із користування.

Альтернативний законопроект, внесений депутатами від опозиційних фракцій, навпаки пропонує його залишити.

Проблема обумовлена тим, що певна категорія людей не бажає відмовлятися від традиційної форми паспорта, навіть існують випадки звернення до Європейського суду з прав людини.

Проте, як повідомив голова Комітету Дмитро Лубінець, саме через паперову форму паспорта щорічно порушується близько 14 000 кримінальних проваджень за підробку паспортів.

Унеможливлення використання паперових документів у злочинних цілях та удосконалення процедури ідентифікації та верифікації громадян під час оформлення паспорта громадянина України стали головними причинами для розроблення законопроекту.

Проектом Закону № 3986 від 14.08.2020 пропонується визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» та встановити, що паспорт громадянина України у формі книжечки, оформлений до набрання чинності цим Законом, є чинним до закінчення строку його дії. Установлюються строки дії паспорта.

Строк дії паспорта становить:

для осіб віком від 16 до 25 років — до дня досягнення особою 25-річного віку;

для осіб віком від 25 до 45 років — до дня досягнення особою 45-річного віку за умови, що до дня набрання чинності цим Законом до паспорта вклеєно в установленому порядку нову фотокартку після досягнення особою 25-річного віку, а в разі коли паспорт було оформлено у період після досягнення особою 25-річного віку до дня досягнення нею 45 років, — фотокартку під час оформлення паспорта;

для осіб віком від 45 років — безстроково за умови, що до дня набрання чинності цим Законом до паспорта вклеєно в установленому порядку нову фотокартку після досягнення особою 45-річного віку, а в разі коли паспорт було оформлено після досягнення особою 45-річного віку, — фотокартку під час оформлення паспорта.

Паспорт визнається недійсним у разі:

- зміни прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати, місця народження особи;

- виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;

- непридатності паспорта для подальшого використання, у тому числі в разі заповнення всіх сторінок, які передбачені для внесення відповідних відомостей;

- внесення до паспорта відомостей, які не передбачені законодавчими актами;

- заявлення паспорта як втраченого або викраденого;

- смерті особи, якій було видано паспорт;

- закінчення строку дії паспорта;

- оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства;

- припинення громадянства України або скасування рішення про набуття громадянства України.

Окремі нардепи вважають, що законопроект не вирішує проблему людей, які бажають отримати паспорт саме у формі книжечки.

Законопроект підтримали Уповноважений з прав людини Людмила Денісова та Державна міграційна служба. Представники останньої вважають, що не можна щоб у державі функціонувала подвійна видача одного і того ж документа: паспорта у формі ID-картки та паспорта у формі книжечки. Держава не може здійснювати два державних замовлення, крім того такі документи будуть множитися в реєстрах, що ускладнить можливість ідентифікації людини.

Нагадаємо, що 19.09.2018 Велика Палата Верховного Суду постановила рішення у зразковій справі № 806/3265/17, в якому, зокрема, посилаючись на ч. 3 ст. 22 Конституції України, визнала протиправним відмову у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Відповідно до правової позиції, висловленої у цьому рішенні «встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства… у даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя… законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних данних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи … еалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних. …Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи… ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Х'ю Джордан проти Великої Британії» сформулював таку позицію: «Якщо загальна політика або захід мають непропорційно шкідливі наслідки для конкретної групи, то вони (загальна політика або захід) можуть вважатися дискримінаційними, незважаючи на те, що вони не спрямовані конкретно на цю групу.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки - і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря».

Раніше Рада подолала вето Президента та ухвалила закон про електронні комунікації з його пропозиціями.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Telegram канал Sud.ua
Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва