Автори Концепції оновлення ЦКУ вважають помилковим визначення позовної давності

14:00, 7 января 2021

У Концепції оновлення ЦКУ пропонується переглянути перелік вимог, на які позовна давність не поширюється.

Автори Концепції оновлення ЦКУ вважають помилковим визначення позовної давності

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Як розповідала «Судово-юридична газета», віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук презентував Концепцію оновлення Цивільного кодексу України.

«Автори пропонують проводити суттєві структурні новації, зважаючи на структуру проєктів ЦК 1996–2001 років, які включали Книги «Сімейне право» та «Міжнародне приватне право». Зміст Концепції формувався, зважаючи на беззастережну ліквідацію ГК України. Скасування цього антиринкового акта визначено передумовою подальших рекодифікаційних робіт. Концепція складається з двох частин: у першій — наводяться основні напрями оновлення (рекодифікації) правових масивів, які наразі представлені у шести книгах чинного ЦК України, СК України, кодифікації МПрП; у другій — аналітичні матеріали, що стосуються зазначених кодифікацій», - сказано в Концепції.

«Уточнення сфер, у яких складаються приватноправові відносини, що регулюються цивільним законодавством. Вбачається доцільним вказати на додаткові (крім тих, що згадані, наприклад, у ст. 9 ЦК України) сфери соціальної реальності — підприємництво, корпоративну чи інформаційну сфери тощо, у яких складаються приватноправові за своєю природою відносини, що регулюються цивільним законодавством».

Одним із положень Концепції, яке її автори планують втілити в життя, є нові положення про позовну давність.

На думку авторського колективу, окремі норми ЦК щодо позовної давності підлягають корегуванню. Передусім, звертається увага на статтю 257 ЦК, оскільки автори вважають, що вона помилково визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Також пропонується переглянути перелік вимог, на які позовна давність не поширюється.

Крім того, автори вважають, що перспективним є визначення триваліших строків позовної давності для особливо цінних для усього суспільства об’єктів навколишнього природного середовища — цінних земель, пам’яток природи, природних парків, земель водного і лісового фонду тощо.