У парламенті з’явився альтернативний варіант реформи Конституційного Суду

15:50, 11 января 2021
У Верховній Раді зареєстрували новий законопроект про порядок розгляду справ Конституційним Судом.
У парламенті з’явився альтернативний варіант реформи Конституційного Суду
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Як писала «Судово-юридична газета», робоча група з врегулювання так званої конституційної кризи під керівництвом Дениса Монастирського та Ольги Совгирі 21 грудня зареєструвала у Верховній Раді законопроект 4533 «Про конституційну процедуру».

Ольга Совгиря під час пресконференції озвучила основні зміни щодо реформи конституційного провадження.

Окрім того, що цим законопроектом фактично пропонується виокремити процедуру розгляду подань та конституційних скарг в окремий закон, йдеться й про зміни до інших законодавчих актів. Зокрема, у статтях Цивільного, Господарського процесуальних кодексів та Кодексу адміністративного судочинства, які регулюють підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, пропонується уточнити, що є підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами. 

6 січня народні депутати від «Європейської Солідарності», зокрема Сергій Алєксєєв, зареєстрували альтернативний законопроект 4533-1 «Про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України».

Як вважають автори альтернативного законопроекту, практика застосування чинного закону про КСУ «засвідчила крайню слабкість процедурно-процесуального забезпечення діяльності КСУ, регулювання багатьох важливих аспектів конституційного провадження на рівні підзаконних актів, зокрема Регламенту КСУ, що давало можливість порушувати засади конституційної законності, приймати окремі контроверсійні рішення КСУ та зловживати окремими повноваженнями деякими суддями КСУ, на що, зокрема, було також звернено увагу в одному із двох термінових висновках Венеційської комісії».

Їх законодавча ініціатива, на думку авторів, повинна «сприяти практичному вирішенню комплексу таких проблем діяльності КСУ, як:

  • недостатній рівень та якість правової аргументації і мотивування актів КСУ;
  • непослідовність та, до певної міри, неузгодженість правових позицій, викладених у рішеннях КСУ;
  • відсутність механізмів повної перевірки КСУ правових актів на предмет визначення їх конституційності;
  • неповний доступ громадян до актів КСУ, у тому числі й за допомогою звернення до його інформаційно-пошукової системи;
  • відсутність процедури випадкового визначення складу сенатів і колегій КСУ, що потенційно негативно може впливати на об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів справедливого розподілу навантаження, черговості та однакової кількості справ для кожного судді-доповідача;
  • такий інструмент захисту конституційних прав і свобод особи, як конституційна скарга, продемонстрував непоодинокі випадки своєї неефективності; зокрема, як свідчать щорічні доповіді КСУ, достатньо великий відсоток відмов у прийнятті конституційних скарг здійснюється ще на етапі первинного контролю Секретаріатом КСУ;
  • зловживання КСУ у деяких справах, що становлять загальносуспільний інтерес, своїми дискреційними повноваженнями в частині визначення форми розгляду справ у Суді; недосконалий порядок формування порядку роботи і графіку пленарних засідань сенатів та Великої палати КСУ; недотримання Судом вимоги завчасного повідомлення учасників і залучених учасників конституційного провадження про розгляд справи; недотримання Судом строків конституційного провадження тощо;
  • відсутність транспарентного та відкритого порядку доступу учасників конституційного провадження до ознайомлення з матеріалами справи;
  • низка істотних організаційно-технічних проблем, що гальмують діяльність Суду (наприклад, обов’язкова вимога подання конституційної скарги особою у паперовій формі, а також необхідність наявності особистого підпису суб’єкта права на конституційну скаргу у тексті скарги тощо) та ін.

При цьому важливо було на рівні такого закону зберегти та зміцнити процесуально-процедурну автономність КСУ шляхом зміцнення нормативних засад регулювання його внутрішньої діяльності внутрішніми актами КСУ, чільне місце з-поміж яких посідає Регламент КСУ», - зазначають депутати в пояснювальній записці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександра Вітушинська
    Олександра Вітушинська
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Любов Коваль
    Любов Коваль
    суддя Центрального апеляційного господарського суду
  • Андрій Леонтович
    Андрій Леонтович
    суддя Київського окружного адміністративного суду