ВС висловився про підтвердження права на отримання додаткової соціальної відпустки

17:50, 22 января 2021
Що є основним критерієм для визначення статусу одинокої матері: позиція ВС.
ВС висловився про підтвердження права на отримання додаткової соціальної відпустки
Джерело фото: news.dtkt.ua

Для підтвердження права на отримання додаткової соціальної відпустки одинокій матері роботодавцю має бути пред’явлено будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 520/2226/19.

Обставини справи

Суть спору полягала в тому, що при звільненні позивача відповідачами не здійснено виплату грошової компенсації за 20 днів невикористаної додаткової відпустки, як одинокій матері, яка виховує дитину без батька.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково та стягнуто з Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань РДА на користь позивача грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як одинокій матері, яка виховує дитину без батька, за весь період роботи з 03.03.2016 по 23.10.2017 та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань РДА на користь позивача грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку. Прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем здійснено остаточний фактичний розрахунок із позивачкою із запізненням у 2 дні, а тому відповідач (Відділ) має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Також, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи містять докази наявності у позивачки статусу одинокої матері. Разом із тим, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги стосовно виплати компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів їх виплати є безпідставними, а понесення позивачкою моральної шкоди не доведене.

Колегія суддів апеляційного суду частково погодилась з такими висновком суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що надані позивачкою свідоцтво про народження та судове рішення про розірвання шлюбу не свідчать достовірно про те, що батько дитини не брав участі у вихованні дитини, а тому не можуть однозначно підтверджувати наявність у позивачки статусу одинокої матері. Колегія суддів апеляційного суду не вбачала підстав для стягнення з відповідача невиплаченої заробітної плати, а саме: грошової компенсації в сумі 3258,15 грн, за 20 днів невикористаної додаткової відпустки, як одинокій матері, яка виховує дитину без батька, за весь період роботи з 03 березня 2016 року по 23 жовтня 2017 року.

Висновок Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 порядку № 100 визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Визначаючи розмір середнього заробітку, суди вірно врахували положення абзацу 3 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» та розрахували суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Також ВС зазначив, що відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року №9 одинокою матір’ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; воду; іншу жінку, яка виховує та утримує дитину сама.

Отже, основним критерієм для визначення статусу одинокої матері є: виховання та утримування дитини без участі батька. Одержання жінкою аліментів від батька дитини, ведення з ним спільного господарства позбавляє статусу одинокої матері.

ВС підкреслив, що підставою для отримання статусу одинокої матері є відсутність запису про укладення шлюбу або наявність свідоцтва про розірвання шлюбу. Втім, свідоцтва недостатньо, необхідно також підтвердити факт того, що батько справді не бере участі у вихованні дитини.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження доводів про те, що позивачка є одинокою матір'ю, яка виховує дитину без батька, надано: свідоцтво про народження дитини, рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 10 вересня 2010 року у справі №2-5035/10 про розірвання шлюбу, лист з Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Балаклійської районної ради Харківської області, згідно зі змістом якого батько дитини за період навчання 5-6 класів її успіхами у школі не цікавився, батьківські збори не відвідував, з вчителями, класним керівником та директором школи не спілкувався.

Також позивачкою долучено до справи пояснення сусідів позивача та довідку про склад сім'ї. Сусіди у своїх поясненнях вказували, що з моменту заселення позивачки з донькою до квартири, вони проживали у двох, батька жодного разу не бачили, до квартири останній не заявлявся, участі у вихованні дитини не приймав.

Колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновками суду апеляційної інстанції про те, що чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред'явити матері, що виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки. Тому, для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участь батька у вихованні дитини.

ВС звернув увагу, що обов’язок оформлення таких документів лягає на працівника, а не на роботодавця. Жодного документу для підтвердження свого статусу одинокої матері позивачка під час перебування на посаді державного реєстратора не надавала, із заявою про надання такої відпустки не зверталася.

Також в матеріалах справи не міститься доказів того, що позивачка при затвердженні графіка відпусток на 2017 рік, подавала роботодавцю документи на підтвердження статусу одинокої матері, яка виховує дитину. Та не надано беззаперечних, однозначних та достовірних доказів наявності на час звільнення статусу одинокої матері.

Верховний Суд залишив постанову Другого апеляційного адміністративного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що підставою для надання батькові відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є не лише подання батьком відповідної заяви.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Компенсація суддівської винагороди за карантин та зарплата апарату судів: що робити
Loading...
загрузка...