Народні обранці пропонують встановити суспільно корисні роботи за вчинення домашнього насильства: законопроект

17:29, 28 января 2021
Чому пропозиція щодо встановлення суспільно корисних робіт за вчинення домашнього насильства є недоцільною: роз’яснення ГНЕУ.
Народні обранці пропонують встановити суспільно корисні роботи за вчинення домашнього насильства: законопроект

Народні депутати від партії «Слуга народу» Марина Бардіна, Ольга Коваль, Тетяна Циба та інші зареєстрували законопроект №3908-1 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі», яким пропонується встановити суспільно корисні роботи за вчинення домашнього насильства.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект розроблено з метою удосконалення правового регулювання притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, а також практичної реалізації права постраждалої особи на відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих внаслідок домашнього насильства.

Тож, для досягнення вказаної мети документом пропонується внести такі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Доповнити санкцію статті 172-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) стягненням у виді суспільно корисних робіт.

Варто зазначити, що у разі накладення на кривдника адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, нарахована плата за виконання таких робіт перераховується постраждалій особі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пропонується встановити строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

«Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частинами третьою–шостою статті 164-14, статтею 173-2 цього Кодексу може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення», - зазначено в документі.

Також законопроектом встановлюється, що військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, поліцейські несуть адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування на загальних підставах.

Висновок ГНЕУ

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) розглянуло даний законопроект, зокрема, відзначило такі недоліки.

Так, на думку Головного управління, недоцільною є пропозиція проекту щодо встановлення суспільно корисних робіт, як одного з видів адміністративних стягнень за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування (зміни до ст. 173-2 КУпАП).

По-перше, суспільно корисні роботи як вид адміністративного стягнення було введено в якості санкції тільки за несплату аліментів (див. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»  від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII). Такі зміни в законодавстві мали на меті посилення прав захисту дітей та підвищення відповідальності платників аліментів, а також недопущення виникнення заборгованості з аліментів та її часткове погашення.

Оскільки адміністративне правопорушення з несплати аліментів має фінансовий аспект та завдає безпосередньо матеріальної шкоди потерпілій особі, то стягнення у виді суспільно корисних робіт полягає у частковому відновленні прав потерпілої особи, які виявились у нестачі коштів, та частковому погашенні заборгованості.

Натомість, в адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 173-2 КУпАП, відсутній фінансовий аспект, оскільки його об’єктивна сторона більше характеризується завданням фізичної та моральної шкоди потерпілій особі. Зазначимо, що завдання моральної шкоди іншій особі є цивільно-правовими відносинами, спірні питання яких вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Тому дещо нелогічною є пропозиція щодо встановлення суспільного корисних робіт в якості санкції ст. 173-2 КУпАП та направлення коштів за виконані роботи потерпілій особі.

По-друге, ГНЕУ звернуло увагу на те, що нині вкрай утрудненим є виконання стягнення у виді суспільно корисних робіт. Адже визначення виду таких робіт поставлено КУпАП в обов’язок органів місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 325-1), і при його здійсненні виникають проблеми організаційного та фінансового характеру.

Так, при проживанні порушника в селі, селищі або невеликому місті, міський, сільський (селищний) раді важко знайти необхідну роботу для її виконання порушником. При цьому, оплата виконаної порушником роботи здійснюється за рахунок бюджету такої ради, і необхідна сума може не передбачатись у бюджеті на відповідний фінансовий рік. З огляду на це не вбачається обґрунтованим збільшення складів адміністративних правопорушень, за які передбачається стягнення у виді суспільно корисних робіт.

По-третє, ГНЕУ звернуло увагу на положення КУпАП, якими регулюється порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт (гл. 31-А КУпАП).

Зокрема, ст. 325-3 КУпАП встановлюється, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, а місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається: нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Тобто, встановлення стягнення у виді суспільно корисних робіт для іншого виду правопорушення, ніж несплата аліментів, повинно супроводжуватися відповідними змінами до ст. 325-3 КУпАП. Адже без внесення таких змін пропозиція законопроекту щодо доповнення ст. 173-2 КУпАП примітною, згідно з якою «у разі накладення на кривдника адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, нарахована плата за виконання таких робіт перераховується постраждалій особі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» створює суттєву законодавчу колізію.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про справи про домашнє насильство та захист права особи на життя: огляд рішень ЄСПЛ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Пленум Верховного Суду почав розгляд звернень щодо розрахунку суддівської винагороди
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Александр Титов
    Александр Титов
    заместитель председателя Харьковского окружного административного суда
загрузка...