Перше читання пройшов законопроект про третейські суди, в якому Комітет раніше знаходив корупційні ризики

Верховна Рада розглянула законопроект № 3411 від 29.04.2020 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду)».

Проектом Закону пропонується внести зміни до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», якими передбачити:

- зміну порядку державної реєстрації третейських судів, зокрема визначення Міністерства юстиції України єдиним суб’єктом державної реєстрації постійно діючих третейських судів;

- посилення вимог щодо організацій, при яких можуть утворюватися постійно діючі третейські суди, а саме визначення, що такі організації мають бути неприбутковими та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а строк їх діяльності від моменту державної реєстрації як юридичної особи до прийняття рішення про утворення третейського суду має становити понад п’ять років;

- розширення повноважень Третейської палати України, зокрема до її повноважень буде віднесено встановлення відповідності засновника утворюваного постійно діючого третейського суду вимогам Закону та надання відповідного висновку, а у разі невиконання засновником постійно діючого третейського суду вимог Закону Третейська палата України повинна буде звертатись до органу державної реєстрації із відповідною заявою;

- розширення підвідомчості справ, які можуть розглядати третейські суди шляхом надання права розглядати спори у справах щодо нерухомого майна, а також уточнення компетенції третейського суду в частині розгляду справ у спорах щодо захисту прав споживачів (положення наберуть чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом).

Крім того, розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту Закону передбачено здійснення перереєстрації постійно діючих третейських судів відповідно до нових вимог Закону.

Діяльність постійно діючих третейських судів, які не звернуться до органу державної реєстрації у встановлений строк, буде припинена у судовому порядку.

ГНЕУ зазначило, що поширення юрисдикції третейських судів на спори щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, що випливає із запропонованого в проекті виключення з ч. 1 ст. 6 Закону п. 7, не узгоджується з п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону, згідно з яким третейські суди не розглядають справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Також звертається увага на те, що частина положень нової редакції ст. 8 Закону не має відношення до питань утворення третейських судів, що згідно з її назвою є предметом цієї статті. Зокрема, йдеться про ч. 11 (щодо відомостей, які мають міститися у списках суддів постійно діючого третейського суду), ч. 13 (щодо вимог до вебсайту такого суду).

У пропонованій редакції ст. 25 Закону відсутні положення про порядок визначення гонорарів третейських суддів та повернення третейського збору, які містяться у її чинній редакції.

Нотаріальна палата України, розглянувши законопроект № 3411, висловила ряд зауважень і пропозицій до нього, зокрема закликала зупинити надання третейським судам повноважень розгляду справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, оскільки це, на думку членів Нотаріальної палати України, відкриє нові схеми для шахрайства та рейдерства.

Офіс Генерального прокурора, опрацювавши законопроект № 3411, висловив зауваження, зокрема в частині норм, якими пропонується розширити коло підвідомчих третейським судам справ.

Асоціація українських банків зазначила, що законопроект не враховує особливості третейського розгляду спорів та статусу третейського судді, на які звертав увагу Конституційний Суд України у Рішенні від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008.

Комітет з питань антикорупційної політики у проекті акта виявив норму, що може сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

Корупційним ризиком законопроекту є пропозиція виключення пункту 7 з частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», що надає третейським судам повноваження розглядати справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Така пропозиція не узгоджується із пунктом 13 частини першої статті 6 цього ж Закону, відповідно до якого третейські суди не розглядають справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Таким чином, вказаною нормою створюється суперечність (колізія) між різними положеннями Закону України «Про третейські суди», що допускатиме різне тлумачення цих норм на практиці та потребує уточнення для забезпечення правової визначеності.

Проте головний Комітет запропонував вилучити із законопроекту право розгляду третейськими судами спорів про нерухомість.

Раніше Стефанчук та члени робочої групи назвали пріоритети в роботі над оновленням Цивільного кодексу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.