Коли проникнення до житла не може вважатися таким, що здійснене за добровільною згодою

08:20, 5 февраля 2021
ВС назвав умови, за яких суд може зробити висновок про добровільність згоди особи на доступ до свого володіння.
Коли проникнення до житла не може вважатися таким, що здійснене за добровільною згодою

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду розглянув справу № 584/27/18 та назвав умови, за яких суд може зробити висновок про добровільність згоди особи на доступ до свого володіння.

Обставини справи

Так, чоловік обвинувачувався в тому, що він зірвав кілька гілок з кущів дикорослої коноплі, з яких вдома виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб канабіс, а пізніше виготовив екстракт канабісу, які того ж дня виявили та вилучили працівники поліції під час огляду його домоволодіння. За висновком експерта під час огляду було вилучено 119,79 г канабісу, та 3,642 г екстракту канабісу.

Місцевий суд виправдав особу у зв’язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину. Суд визнав недопустимим протокол огляду місця події на тій підставі, що цей огляд насправді приховував обшук домоволодіння обвинуваченого і був проведений на порушення процесуального закону. Також суд визнав недопустимим висновок експерта, що ґрунтувався на доказах, отриманих під час недопустимого обшуку.

Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, прокурор подав касаційну скаргу. Зокрема, прокурор вважає неправильним визнання недопустимим протоколу огляду місця події, оскільки виправданий надав письмову згоду на проведення слідчих дій у своєму домоволодінні; крім того, наступного дня слідчий суддя надав дозвіл на огляд цього домогосподарства з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів.

Висновок Верховного Суду

Сторона обвинувачення посилається на те, що вимоги закону були виконані, оскільки після проведеної слідчої дії в домоволодінні виправданого, відомості про правопорушення було внесено до ЄРДР і наступного дня слідчий суддя постфактум надав дозвіл на огляд.

Верховний Суд не вважає, що обставини цієї справи дають підстави визнати згадану слідчу дію законною, а її результати – допустимими доказами.

ВС зазначив, що відповідно до частини 3 статті 214 КПК здійснення слідчих дій до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) не допускається. Ця вимога є гарантією того, що органи правопорядку мають хоча б мінімальні підстави для втручання у права і свободи осіб. Враховуючи практичні потреби розслідування, закон допускає проведення огляду місця події до внесення відомостей в ЄРДР.

Однак передбачене законом виключення для огляду місця події допускає лише більш пізнє внесення відомостей про можливе вчинення правопорушення до реєстру, однак не означає, що такі відомості можуть бути відсутні на час прийняття рішення про проведення цієї слідчої дії.

У цій справі після проведення спірної слідчої дії до ЄРДР були внесені лише ті відомості, які були отримані вже в ході її проведення в домоволодінні виправданого. Ці ж відомості були надані слідчому судді для отримання постфактум дозволу на огляд домоволодіння виправдного.

ВС відзначив, що це призводить до висновку, що на момент прийняття рішення про проведення цієї слідчої дії в осіб, що її проводили, була відсутня будь-яка інформація, яка давала підстави для втручання в право особи на недоторканість її житла та іншого володіння, а тому таке втручання було безпідставним.

ВС вважає, що цей висновок про безпідставність проникнення до домоволодіння особи не змінюється від того, чи була слідча дія, проведена в домоволодінні виправданого, оглядом місця події чи обшуком.

Також, сторона обвинувачення посилається на те, що слідча дія в домоволодінні виправдного була проведена за його письмовою згодою. У матеріалах справи дійсно є завчасно заготовлений бланк дозволу на проведення слідчих дій у володінні, заповнений у відповідних графах і підписаний виправданим.

Проте, ВС не погодився зі стороною обвинувачення, що в обставинах цієї справи наявність підписаного виправданим бланку письмової згоди свідчить про добровільну та інформовану згоду на таке проникнення. Та зазначив, що для того, щоб особа мала можливість прийняти інформоване рішення, чи надати доступ до свого володіння, вона має володіти інформацією, яка дозволяє їй врахувати свої права та інтереси й, можливо, інтереси інших осіб, які можуть бути порушені допуском органів правопорядку до володіння.

Суд підкреслив, що частина 3 статті 234 КПК визначає обсяг інформації, що має бути надана слідчому судді для того, щоб він мав можливість прийняти зважене рішення щодо надання дозволу на проникнення до володіння. Це положення, mutatis mutandis, визначає й той обсяг інформації, що має надаватися володільцю для отримання добровільної інформованої згоди на доступ до його володіння.

Виходячи з цього положення, для того, щоб зробити висновок про добровільність згоди особи на доступ до свого володіння, слід пересвідчитися, що вона розуміла:

-  у зв’язку з чим вимагається доступ до володіння;

-  які є підстави для проведення відповідних дій;   

-  які саме дії планується провести після отримання доступу до володіння і яка їхня мета;   

-  якій частині володіння планується проводити дії;   

-  протягом якого часу планується проводити дії;   

- до яких обмежень у користуванні володінням це може призвести. 

Дозвіл має стосуватися саме тих дій, про які особа проінформована. Проникнення до частини володіння або здійснення інших дій, на які не отримана ясно виражена згода, не може вважатися таким, що здійснене за добровільною згодою.

У цій справі, на момент прийняття рішення про проведення слідчої дії в домоволодіння виправданого органи правопорядку не мали будь-якої інформації, яка давали підстави для втручання в його право на недоторканість володіння. Таким чином, вони не могли й повідомити таку інформацію володільцю, щоб отримати його інформовану згоду.

За таких обставин Верховний Суд не може вважати, що ця слідча дія проведена за добровільної згоди володільця, і погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, які не надали цій обставині вирішального значення при оцінці її законності.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли участь понятих при огляді місця події не є обов’язковою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Андрей Костин: Генпрокурор безотлагательно назначит победителя конкурса на руководителя САП
Андрей Костин: Генпрокурор безотлагательно назначит победителя конкурса на руководителя САП
Сегодня день рождения празднуют
  • Вадим Кузнецов
    Вадим Кузнецов
    суддя Центрального апеляційного господарського суду
  • Оксана Олійник
    Оксана Олійник
    суддя Вищого антикорупційного суду
  • Володимир Гевко
    Володимир Гевко
    суддя Господарського суду Тернопільської області
загрузка...