Закриття шкіл не буде: депутати внесли новий законопроект

На сайті Верховної Ради опубліковано оголошення про внесення до парламенту законопроекту № 4629-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», який покликаний зупинити процес закриття шкіл.

Авторами законопроекту є група депутатів, серед яких Сергій Колебошин, Сергій Бабак, Юлія Гришина та інші.

«Сьогодні важливим є хвилювання учнів, батьків та вчителів стосовно навчання у старшій школі. Принагідно ще раз наголошую, що кожна дитина, яка виявить бажання навчатися в 10, 11, 12 класах, матиме таку змогу. У Законі «Про повну загальну середню освіту» є норми, які потребують доопрацювання разом з профільним комітетом Верховної Ради. Вже напрацьовані зміни, які дозволяють скасувати  обмеження сільських, селищних та міських рад незалежно від чисельності громад створювати ліцеї. Також плануємо розширити повноваження засновників при створенні ліцеїв», - зазначив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет під час Партнерського форуму «Освіта України 2021: стратегічні цілі та пріоритетні напрями». При цьому тексту законопроекту поки немає.

Один із авторів, Юлія Гиришина, описала озновні тези законопроекту:

«1. Ми розширюємо поняття «безпечний освітній простір» на всі ланки освіти. Дошкільнята, студенти і школярі – усі мають навчатися у безпечному середовищі. Також врегульовуємо питання освіти дітей, які тривалий час перебувають на лікуванні.

2. За новим законопроектом, громада матиме право створювати і утримувати ліцеї на базі опорних шкіл. Головне – бути спроможним це зробити і дотримуватись вимог законодавства.
3. Прибираємо норму про «50 тисяч». Будь-яка громада, яка буде здатна заснувати і утримувати ліцей, при цьому надаючи якісні освітні послуги - буде мати таку можливість.
4. Формалізуємо випадки, в яких громада може утримувати заклади трьох рівнів середньої освіти із забезпеченням якісного вибору профілей для дітей.
5. Відтерміновуємо зміни, які мали відбутися до 2022-2024 років, до 2027 року. Це не стане загрозою для реформи, але зробить перехід не таким болісним.
6. Всі доручення до ЦОВВ та до місцевої влади чітко сформульовані із вказанням чітких термінів.
7. І останнє – але дуже важливе! Ми надаємо доручення Кабміну закласти окремі кошти для регіонів саме для створення та формування мережі старшої школи.

Сподіваюсь, що наш законопроект остаточно зніме напругу», - підсумувала вона.

Про що йдеться

Парламентом були схвалені зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Зокрема, відтепер учні до 9 класу включно будуть навчатися в гімназіях, а з 10 класу - у ліцеях. При чому школи будуть розділені, тобто ліцеї будуть існувати окремо від гімназій і територіально, і фактично.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст із населенням більше 50 тисяч). Тобто, створити ліцей в умовному Пирятині, де населення менше 50 тисяч осіб, не можна буде. А це вже викликало значне обговорення в суспільстві.

Зокрема, прихильники реформи говорять, що в ліцеях буде спеціалізація й учні зможуть вже там освоювати професію. А от противники говорять, що цими нормами закриють доступ до вищої освіти для учнів із невеликих населених пунктів.

Наприклад, на Рівненщині, Чернівеччині, Тернопільщині, Вінниччині тощо лише обласні центри мають населення понад 50 тисяч. На Закарпатті лише в Ужгороді та Мукачевому проживає більше 50 тисяч і рішення про їх створення приймає не місцева громада, а обласна влада чи центральна влада. Таким чином, діти із віддалених районів змушені будуть проживати у великих містах, бо не зможуть щодня діставатися на навчання. При цьому не зрозуміло, як і де проживатимуть діти, харчуватимуться і хто це буде оплачувати.

При цьому в класах у ліцеях не може навчатися понад 30 осіб, а самих класів має бути чотири. Через що противники змін побоюються, що чимало учнів не зможе вступити туди на навчання. А це вже може зачепити і великі міста, наприклад Київ, де школи переповнені і може виникнути дефіцит вільних місць. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.