Рада розгляне законопроект про протидію сексизму та об’єктивації в рекламі

Одним із пунктів порядку денного пленарного засідання Верховної Ради 3 березня є розгляд законопроекту №3427, який має на меті протидію дискримінації за ознакою статті у галузі реклами. Варто відзначити, що цей проект, який був поданий до парламенту у травні минулого року, вперше потрапив до порядку денного Ради.

У пояснювальній записці автори зазначають, що на сьогоднішній день в Україні досі поширеною є практика використання дискримінаційної реклами. Зокрема, йдеться про дискримінацію за ознакою статі. Втім, вони пишуть, що проблема далеко не лише у тому, що стереотипи чи об’єктивація може когось образити: «Дослідження професійних асоціацій рекламістів та маркетологів доводять, що дискримінаційні меседжі в рекламі можуть призводити до реальної економічної, соціальної, психологічної та, навіть, фізичної шкоди людям у повсякденному житті. Адже реклама не просто відображає, але й формує соціальні відносини, … створюючи інформаційне середовище, яке транслює настанови соціальної поведінки (так званий “психологічний ефект багаторазового повторення”). Інформаційне середовище, наповнене закликами до неповаги, твердженнями про неповноцінності чи меншовартість певної групи осіб, демонстрацією фізичного насильства, є внеском у формування культури насильства та порушення прав людини».

Зміст ключових змін

Для розв’язання наявної проблеми, ініціатори законопроекту пропонують ряд змін до закону «Про рекламу». По-перше, законопроект передбачає, що забороненою є не лише реклама, у якій містяться дискримінаційні твердження, але й зображення. Це є доволі логічним, адже недобросовісні рекламодавці можуть завдяки цьому фактично обходити заборону та уникати відповідальності, попри використання дискримінаційного контенту.

На додачу депутати хочуть прямо визначити у статті 10 те, що відповідальність за дискримінаційну рекламу несе саме рекламодавець. Зокрема, рекламодавець буде відповідальний не лише за замовлення розповсюдження забороненої реклами, але й за замовлення її виробництва.

Іншим блоком є зміни розмірів трьох штрафів, передбачених законом «Про рекламу»:

1. За повторне протягом року порушення законодавства про рекламу – змінити з подвійного розміру штрафу на 30-тикратний розмір вартості розповсюдженої реклами;
2. За порушення вимог до подання інформації про вартість реклами Держпродспоживслужбі – збільшити з 1700 до 3400 гривень.
3. За порушення реклами послуг із працевлаштування – зменшити з 10 до 5 мінімальних зарплат;

Перша пропозиція встановлює пропорційність відповідальності порушенню, коли воно вчинене повторно. Тобто, чим більше забороненої реклами поширено, тим більший штраф. Друга пропозиція вкладається у концепцію посилення відповідальності за дискримінаційну рекламу. А от остання викликає питання. У пояснювальній записці автори жодним чином не пояснюють, чому хочуть знизити ці штрафи і як саме це допоможе у боротьбі із дискримінацією.

Крім того, пропонується визначити наступне:

• Законодавство України про  рекламу  складається з Конституції, міжнародних договорів, Закону та інших нормативно-правових актів, а не лише з двох останніх;
• Порушенням буде не лише неподання або подання недостовірної вартості розповсюдження реклами, але й несвоєчасне подання рекламодавцем такої інформації Держпродспоживслужбі;
• Рекламодавців можна буде через суд зобов’язати спростувати не лише недобросовісну і неправомірну порівняльну рекламу, але й дискримінаційну;
• Споживачі реклами також зможуть звертатися до суду у разі порушення їх прав у галузі реклами;
• Порядок сплати штрафів за порушення реклами послуг із працевлаштування буде встановлювати Кабмін.

Потенційно дублюючі зміни

Почнемо із внесення до закону нових термінів «дискримінацій реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі». Така пропозиція виглядає непослідовно, адже дискримінація за ознакою статті вже входить у більш загальний термін «дискримінаційна реклама» як одна з ознак, за якою може здійснюватися дискримінація. За потреби, у цьому терміні можна було б прямо згадати про стать. Хоча у певних випадках таке дублювання може бути корисним для того, щоб належним чином пояснити, що сексизм – це не лише про «місце жінки на кухні».

Таким самим дублювання видаються і зміни до статті 8 закону. Так, пункт 2 частини 1 статті визначає, що «у рекламі забороняється вміщувати твердження та/або зображення (виділене – у редакції законопроекту), які є дискримінаційними за ознаками… статі…». При цьому автори пропонують додати сюди пункт 14, у якому визначити, що у рекламі також заборонено «вміщувати твердження та/або зображення про  інтелектуальну, фізичну, соціальну чи іншого виду перевагу однієї статі над іншою…». Що фактично є лише більше детальним описом можливої дискримінації за ознакою статі, який навряд створить додаткові підстави для притягнення рекламодавців до відповідальності.

У підсумку, очікувати прийняття цього законопроекту за основу і в цілому однозначно не варто. Адже скоріше за все до нього виникне багато питань до нього у залі парламенту. Не лише до можливого дублювання положень, а й щодо його змісту загалом з боку консервативних політиків.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, які ще питання сьогодні має розглядати парламент.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.