Розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД: позиція ВС

16:17, 31 марта 2021
ВС висловися щодо реалізації принципу змагальності у випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД.
Розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД: позиція ВС
Джерело фото: radako.com.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов’язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 538/1207/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що жінку було засуджено за  незаконне виготовлення, придбання, зберігання, пересилання, збут наркотичних засобів  до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна. Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

У касаційній скарзі захисник засудженої, зокрема, вказував, що стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК України не були відкриті ухвали Полтавського апеляційного суду, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо засудженої, та такі процесуальні рішення відсутні в матеріалах кримінального провадження.

Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України.

Також ВС зазначив, якщо у ході розгляду кримінального провадження у суді було задоволено повторне клопотання прокурора про розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, і розсекречено їх, то відповідні процесуальні документи як такі, що отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, повинні бути відкриті згідно зі ст. 290 ч. 11 КПК України.

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД розсекречені під час судового розгляду і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов’язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Так, у матеріалах кримінального провадження міститься лист Апеляційного суду Полтавської області від 18 червня 2018 року, яким Лохвицький відділ Лубенської місцевої прокуратури на відповідний запит повідомлено про те, що 6 вересня 2017 року слідчим суддею Апеляційного суду Полтавської області в межах кримінального провадження надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії щодо засудженої терміном на 2 місяці.  Зазначений документ не містить відомостей про те, що сторона обвинувачення зверталася (вживала заходів) з метою розсекречення зазначеної ухвали слідчого судді та така ухвала відсутня в матеріалах кримінального провадження.

ВС наголосив, що судом апеляційної інстанції належно не з’ясовано: чи вживала сторона обвинувачення всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; причини, з яких зазначені процесуальні документи не було відрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК; причини відсутності таких документів у матеріалах кримінального провадження; чи процесуальні документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначені доводи захисника належним чином не перевірив та обґрунтованого рішення з наведенням відповідних мотивів не прийняв.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду щодо засудженої за  ст. 309 ч.2 ст. 307 ч.2 КК України  і призначив у цій частині новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Завітневич
    Олександр Завітневич
    голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки