У Галини Третьякової пояснили, навіщо треба відстрочувати виконання рішень судів проти держорганів

Як раніше писала «Судово-юридична газета», голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова, Максим Бужанський, Вікторія Кінзбурська, Антон Поляков, Сергій Швець та інші депутати від «Слуги народу» подали законопроект 5310, яким пропонується:

1. Визначити, що підставою для відстрочення виконання рішення суду про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів може бути визнано підтверджений факт відсутності відповідних бюджетних асигнувань та подання до суду доказів вжиття суб’єктом владних повноважень заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
2. Визначити, що не може бути накладено штраф на керівника або особу, яка виконує обов’язки керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у разі, якщо ними подано звіт про неможливість виконання рішення суду про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів, відповідно до якого причиною такого невиконання є підтверджений факт відсутності відповідних бюджетних асигнувань та додано копії документів на підтвердження вжитих заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Проект Закону має назву «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, щодо відновлення принципу справедливості під час здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах» №5310. З порівняльною таблицею можна ознайомитися в кінці матеріалу.

Даний проект викликав ряд запитань. Ключові з них наступні.

1. По-перше, законопроектом пропонується відстрочити виконання рішення адміністративного суду про стягнення коштів з владного суб’єкта у разі, якщо на це немає асигнувань.

Тобто, особа, яка подала позов та виграла судову справу у спорі проти державного органу, органу місцевого самоврядування, повинна буде чекати, доки такі кошти з’являться, і не зможе отримати виконання у строк, встановлений законом.

 Отже, виникає питання доцільності проходження громадянами всіх кругів судового оскарження, якщо врешті вони не зможуть отримати виконане рішення суду. Можна спрогнозувати, що це лише загострить проблему незадоволеності громадян роботою судових органів та виконавчої служби, а також державною владою в цілому, адже громадянам доведеться витрачати кошти, сили та час на безрезультатне судове оскарження.

      2. По-друге, суди не зможуть ефективно здійснювати судовий контроль та накладати штраф на керівника владного суб’єкта у разі невиконання рішення суду з підстави відсутності коштів.

      3. По-третє, і найголовніше, такі зміни торкнуться насамперед соціальних спорів (спорів щодо пенсій, соціальних виплат), які у великій кількості розглядають адміністративні суди.

Таким чином, проблема відобразиться на тих українцях, права яких вже й так порушені через несправедливе рішення державного органу чи органу місцевої влади, яке оскаржене в суді, але виконати рішення суду буде неможливо до того часу, доки у бюджеті не з’являться кошти.

     4. По-четверте, Європейський суд з прав людини, до якого масового звертаються українці з приводу невиконання рішень судів в Україні, отримає чергову порцію заяв. Нагадаємо, що за практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Шмалько проти України», орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків».

Таким чином, у разі прийняття законопроекту через кілька років Україні доведеться виплачувати з бюджету компенсації, але у значно більшому розмірі – і вже за рішеннями Європейського суду з прав людини, постановленими у справах проти України.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, головою якого є Галина Третьякова, звернувся до «Судово-юридичної газети» щодо розміщення позиції Комітету стосовно необхідності прийняття зазначеного законопроекту.

«Відсутність коштів у Державному бюджеті не звільняє Україну від виконання судового рішення. Законопроектом №5310 не передбачається зняття державної відповідальності за невиконання рішень судів. Законопроект передбачає захист державних службовців, які не можуть гарантувати державний борг та виконання судового рішення через відсутність відповідних асигнувань у бюджеті держави.

Також законопроект пропонує відтермінувати виконання рішень судів до появи відповідних коштів у Державному бюджеті.

Наразі, у складний період воєнної агресії з боку Російської Федерації та викликів, що ставить перед Україною світова пандемія коронавірусної інфекції, держава опікується питанням захисту кордонів, забезпеченням належної роботи медичної системи, систематичного наповнення Державного бюджету країни, забезпечення соціальних виплат та державних допомог, повернення зовнішніх боргів, втримання інфляційних процесів та інше.

Забезпечити додаткові кошти в Державному бюджеті України можливо двома шляхами: або за рахунок чергових міжнародних позик, що подовжить термін та збільшить обсяги боргів держави/громадян перед кредиторами, або за рахунок економічного зростання, яке намагається забезпечити влада в надскладних існуючих умовах.

Підриваючи авторитет представників парламенту та держави в цілому, засоби масової інформації послаблюють авторитет України на світовій арені, а також ускладнюють провадженню державної політики в інтересах громади та держави в цілому.

Одним із важливіших принципів засобів масової інформації є неупереджене подання точок зору учасників того чи іншого процесу, а особливо – рівня високого державного значення. Тому закликаємо українські засоби масової інформації діяти в інтересах українського суспільства та держави Україна. Закликаємо засоби масової інформації звертатися до органів державної влади з питань, що турбують журналістів у процесі висвітлення, зокрема, подій загальнодержавного рівня. Водночас Комітет повідомляє, що враховуючи проблему та соціальну напругу в питанні заборгованості виконання рішень судів у соціальній сфері, ще у 2020 році Комітет затвердив план своєї роботи на 2021 рік, в якому передбачив проведення у 1 півріччі 2021 року слухань у Комітеті на тему «Про стан виконання рішень міжнародних судів, Конституційного Суду України та інших судів України щодо соціальних виплат громадянам України», - зазначили у Комітеті у відповідь на публікацію «Судово-юридичної газети».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.