Денис Монастирський розповів, як буде виглядати спеціальне досудове розслідування

08:55, 12 апреля 2021
Рада розгляне законопроект про заочне притягнення до відповідальності на позачерговому засіданні.
Денис Монастирський розповів, як буде виглядати спеціальне досудове розслідування

Минулого тижня Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній раді ухвалити у другому читанні законопроект № 2164 від 20.09.2019 Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський в ефірі парламентського телеканалу розповів, чим важливий для України цей закон.

За словами Дениса Монастирського ситуація з його прийняттям ускладняється тим, що досі триває пленарне засідання, на якому опрацьовуються тисячі поправок до двох земельних законів і фактично розгляд інших законів заблокований. Тому законопроект № 2164 буде невідкладно винесений на позачергове пленарне засідання Верховної Ради, як тільки Головне юридичне управління доопрацює таблицю поправок до нього.

Спеціальне досудове розслідування є виключним засобом в усіх країнах світу. Європейський суд з прав людини й інші міжнародні інституції дуже обережно ставляться до цього інституту.

У випадку з Україною він виник після 2014 року, коли почалася війна на сході України і країна стикнулася з тисячами випадків дезертирства та державної зради з боку осіб, які перейшли на бік ворога.

Тож тут виникли проблеми із засудженням таких осіб.

Кримінальний процесуальний кодекс України був побудований таким чином, що особа, яка обвинувачується, повинна бути затримана, потім доставлена до суду, потім поміщена під варту і під час суду має особисто бути присутня на всіх засіданнях.

Якщо особа виїхала за кордон, тоді застосовується інститут міжнародного розшуку. Слідчий виносить постанову про міжнародний розшук, і звертається в різні міжнародні установи (наприклад Інтерпол), для того, щоб цю особу почали розшукувати.

З багатьма країнами Україною укладено міжнародні договори про правову допомогу. Тож правоохоронці звертаються до цих країн, наприклад щоб допитати особу, і якщо дійсно достатньо доказів, щоб пред‘явити їй підозру і затримати, її там затримують і можуть передавати в Україну.

А от Росія, незважаючи на наявність таких договорів, співпрацювати з Україною не бажає, хоча там перебуває багато людей.

Крім того, з’явилися ще окремі особливі території, які є територією України, але на сьогоднішній день вони окуповані. Мова йде про окремі райони Донецької та Луганської областей і територію Автономної Республіки Крим. Оголошувати осіб, які переховуються там, у міжнародний розшук, нелогічно. І суди також це не сприймають, оскільки це є територія України.

Закон долає всі ці прогалини і вводить дві підстави початку спеціального або заочного досудового розслідування:

  • Якщо особа перебуває і це доведено на тимчасово окупованій території.
  • Якщо особа перебуває в країні, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором.

Однією з умов ЄСПЛ є те, що особа має знати про її притягнення до відповідальності. Тож законопроект запроваджує спеціальну процедуру виклику особи, яка переховується на окупованій території. Довести, що особа там переховується мають слідчий або прокурор.

Законопроект також вирішує проблему з традиційним оголошенням у міжнародний розшук. Наприклад, сьогодні Інтерпол згідно з його статутом, не розшукує військових злочинців або тих, хто вчинив державну зраду,

Успішна практика по заочному засудженню сьогодні напрацьовується, але вона реалізується в 5-7 відсотках випадків. При цьому, у справах щодо дезертирства розслідуються 8173 кримінальних провадження щодо 11 200 осіб. Щодо них розслідування зупинені через те, що немає можливості доставити злочинців у суди. Денис Монастирський впевнений, що вироки по цих справах були б профілактикою по недопущенню таких випадків у майбутньому, і для того, щоб ці особи відчули, що правосуддя їх однозначно дожене будь-коли і будь-де.

Вироки українських судів визнаються за кордоном, а це означає, що злочинці будуть заблоковані і не зможуть потрапити за ту територію, де вони знаходяться. Стосовно цих осіб діятимуть дуже сильні обмеження, будь-яка їх діяльність буде припинятися, оскільки існує вирок суду. Жоден іноземний банк не буде працювати з особою, яка отримала вирок суду. Це все буде зупиняти таких осіб, спокійного життя точно в них не буде.

Окрім того, існує проблема зі строками давності. Якщо говорити про військові злочини, то вони мають певний строк давності, і вже через три роки ці строки минають. І за межами такого терміну особа, яка вчинила такий злочин, може уникнути відповідальності. Саме тому виникла необхідність прийняти відповідний закон, яким встановити, щоб по цих категоріях злочинів був відсутній строк давності.

Депутати зареєстрували законопроект, який надає право працівникам ДБР носити зброю та зберігати наркотики.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Нещеплених не допустять до роботи та навчання: чому у Києві протестували
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрій Сіренко
    Юрій Сіренко
    голова Черкаського апеляційного суду
загрузка...