Доцільність дослідження доказів, які не досліджував суд першої інстанції: позиція ВС

Апеляційний суд на стадії прийняття апеляційної скарги не може вирішувати питання щодо доцільності дослідження доказів, які не досліджував суд першої інстанції. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу № 755/3080/19.

Обставини справи

Вироком Дніпровського районного суду Києва від 22 січня 2020 року особу визнано невинуватим і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК (Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності). Апеляційний суд своєю ухвалою залишив без руху апеляційну скаргу прокурора через її невідповідність вимогам ст. 396 КПК та встановив строк для усунення недоліків. На виконання вимог рішення апеляційного суду прокурор вніс зміни до своєї апеляційної скарги. За ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора на вирок місцевого суду повернуто особі, яка її подала, у зв’язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Позиція ККС: ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтування позиції ККС: згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення. На думку суду, на стадії прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання, які вирішуються на стадії апеляційного розгляду, порядок і межі якого визначено статтями 404–405 КПК. У цьому кримінальному провадженні на стадії прийняття апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо недоцільності дослідження доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції та про перегляд яких прокурор просив апеляційний суд. Підставою для відмови у дослідженні вказаних доказів апеляційний суд назвав те, що прокурор не довів того факту, що про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції. Проте ці питання, на думку Суду, не є предметом розгляду на стадії відкриття апеляційного провадження. За змістом ст. 394 КПК апеляційна скарга має містити вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Що стосується клопотання про дослідження доказів, яке може зазначатися в апеляційній скарзі, то п. 5 ч. 2  ст. 396 КПК не містить положення про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має окремо обґрунтувати таке клопотання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.