Автор закону про реструктуризацію кредитів розповіла, як буде визначатися процентна ставка

Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті). Законопроект був зареєстрований під № 4475 від 09.12.2020.

Про зміст прийнятого закону розповіла в ЗМІ  його співавтор Вікторія Кінзбурська.

Закон має на меті сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами.

Внесені доповнення до Закону України «Про споживче кредитування» з тим, щоб:

- провести обов’язкову реструктуризацію на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором);

- за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні (без прив’язки до іноземної валюти) за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;

- списати неустойку (штрафи, пеню).

Вікторія Кінзбурська пояснює, що реальне вирішення проблеми споживчих валютних кредитів – це проведення реструктуризації заборгованості. А існуючий зараз мораторій, що забороняє примусово звертати стягнення на іпотечне житло за борги, – це лише замороження проблеми на певний час.

Законодавець не пропонує звільнити боржників від сплати кредитів. Пропонується лише реструктуризувати борги.

Закон поширюється на житлові іпотечні кредити, що надавалися для придбання або будівництва єдиного житла.

Предметом іпотеки може бути квартира (до 140 кв. м), житловий будинок (до 250 кв. м), садовий будинок (до 250 кв. м + тільки якщо в позичальника у власності немає житлової нерухомості), земельна ділянка (<0,25 га в селах, <0,15 га в селищах, <0,10 га в містах), об’єкт незавершеного житлового будівництва.

У першому читанні цей законопроект передбачав реструктуризацію всіх без винятку валютних споживчих кредитів, наданих фізичним особам. До другого читання депутати пішли на поступки кредиторам, звузивши предмет законопроекту тільки до кредитів, що забезпечені іпотекою єдиного житла, та передбачивши обмеження площі такого житла.

Окремо в законі врегульовано питання внутрішньо переміщених осіб. Якщо крім іпотечного житла в людини є житло на тимчасово окупованій території – це не може бути підставою для відмови у проведенні реструктуризації. А вимога про те, що іпотечне житло має використовується як місце постійного проживання – не поширюється на житло, розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Ще одна обов’язкова умова для реструктуризації – відсутня прострочена заборгованість (крім простроченої заборгованості зі сплати неустойки) станом 1 січня 2014 року або ця заборгованість погашена до дня реструктуризації (тобто дня отримання кредитором заяви від позичальника про проведення реструктуризації).

Борги конвертуються у гривню за середнім курсом: між тим, який був на момент видачі кредиту, та тим, який буде на момент реструктуризації. Наприклад (5+28):2=16,50 грн.

Також закон передбачає списання неустойки (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту та відсотків по кредиту.

Застосовується перерахування в ретроспективі відсоткової ставки – тобто відсотки, нараховані до дня реструктуризації, перераховуються із застосуванням ставки за депозитами у відповідній валюті.

Після реструктуризації встановлюється ставка за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб у гривні, збільшеного на один відсоток. Далі розмір відсотків за користування кредитом змінюється через кожен календарний рік залежно від зміни розміру цього індексу.

Сплачується неустойка у вигляді пені за прострочення платежів після реструктуризації (за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання, починаючи із 90-го дня після дня проведення реструктуризації, у розмірі половини облікової ставки Національного банку України).

Термін погашення кредиту – 10 років. Погасити його можна достроково у будь-який момент.

Ухвалений закон також на 5 місяців продовжує дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». З них 3 місяці – це термін подання позичальником заяви про реструктуризацію. Ще 2 місяці – термін, який надається кредитору для проведення ним усіх необхідних обчислень після отримання заяви від позичальника.

З деяких поважних причин термін подання заяви про реструктуризацію може бути продовжено. До них належать: участь позичальника в цей період в операції Об’єднаних сил, смерть позичальника, розгляд спорів у судах, інші причини пропуску строку, які суд вважатиме поважними.

Раніше Комітет рекомендував до другого читання законопроект про кредити переселенців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.