Переселенцям обмежать відсотки за кредитами: Комітет погодив законопроект

12:29, 2 апреля 2021
Комітет рекомендував до другого читання законопроект про кредити переселенців.
Переселенцям обмежать відсотки за кредитами: Комітет погодив законопроект
Джерело фото: banker.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував до другого читання законопроект № 2329 від 29.10.2019 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» новою статтею 92 «Звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань».

Запропонованими змінами передбачається обмежити розмір процентів за користування кредитом (позикою), які нараховуються протягом встановленого договором часу згідно зі статтями 1048, 10561 Цивільного кодексу України. Пропонується встановити, що загальна сума процентів за договорами кредиту та договорами позики, боржниками у яких є внутрішньо переміщені особи, не може перевищувати суму процентів, нарахованих до настання терміну виконання основного зобов’язання.

Також пропонується заборонити нараховувати внутрішньо переміщеним особам неустойку, як забезпечення виконання зобов’язання, та стягувати з них збитки, що фактично є визнанням з боку держави об’єктивних обставин, які призвели до неможливості цих осіб обслуговувати борги належним чином.

Передбачається звільнення внутрішньо переміщених осіб від відповідальності за порушення грошових зобов’язань, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме – сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річних процентів від простроченої суми (такі проценти нараховуються лише у випадку прострочення виконання зобов’язання, тобто за неправомірне, не дозволене кредитором користування позикою, кредитом після спливу терміну їх повернення).

Проектом також передбачається заборона на уступку, продаж або інше передання прав вимоги за кредитними договорами та договорами позики із внутрішньо переміщеними особами на користь інших осіб. Таке правило не дозволить банкам та іншим кредиторам передавати право вимоги боргу колекторським або іншим компаніям, які часто незаконними способами вимагають повернення коштів від боржників. У цілому, така норма у законодавстві вже діє на підставі п. 3 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», однак щодо іншого кола осіб та часу. Виключення з цього правила може бути лише у випадку виведення банку з ринку та реалізації відповідних процедур Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Дія Закону, у відповідності до проекту, поширюватиметься на усіх кредиторів внутрішньо переміщених осіб, що не дозволить викривляти його тлумачення та застосовуватися вибірково.

Депутати підкреслюють, що норма надає можливості зменшити борг за кредитом чи позикою лише тим боржникам, які до моменту початку антитерористичної операції сумлінно виконували грошові зобов’язання, і не надає такої можливості тим, хто після початку операції не здійснив жодного платежу.

Необхідність законопроекту пояснюється тим, що звужений перелік видів сум, від сплати яких звільняються постраждалі особи, не дозволив у повній мірі захистити їх від виставлених кредиторами рахунків, які часто у декілька разів перевищують суму основного боргу. Йдеться про різного роду комісії та проценти, нарахування яких тривало до моменту погашення заборгованості.

Також не було заборонено нарахування інфляційних втрат боргу, що також дозволяло кредиторам суттєво збільшувати суму заборгованості внаслідок інфляції, показник якої досягнув значних розмірів саме протягом 2014-2015 років.

Поряд з цим суми процентів у деяких видах договорів позики та кредиту нараховуються до моменту погашення суми боргу, а їх розмір не обмежений. Відтак, фінансове навантаження на постраждалих від конфлікту осіб не зменшилося, а навпаки зросло в десятки разів. Є випадки, коли борги за картковим лімітом, які виникли в 2014-2015 роках у розмірі 9-10 тис. грн на сьогодні становлять понад 350 тис. грн.

Більше того, антитерористична операція, на період якої запроваджувалися обмеження щодо нарахування пені та штрафів, закінчилася весною 2018 року, що формально дає підстави кредиторам вважати відсутніми будь-які обмеження у нарахуваннях.

Раніше розповідалося, що за осквернення поліцейського однострою почнуть штрафувати.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва