ВС висловився щодо інформаційної пріоритетності відомостей, що містяться у реєстрі

17:21, 27 апреля 2021
Відомості, які містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
ВС висловився щодо інформаційної пріоритетності відомостей, що містяться у реєстрі
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянув справу № 464/6530/19 та встановив, що відомості, які містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Обставини справи

Касаційна скарга мотивована тим, що спірна ідеальна частка 38/100 у праві власності на спортивно-оздоровчий центр за адресою, яка належить боржнику, не була предметом іпотеки, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому приватним виконавцем опис та арешт цієї частки, а також її реалізація відбувалися у порядку Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 без особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку».

Скаржник, звертав увагу на те, що предметом договору іпотеки є нерухоме майно – квартира, а предметом реалізації, за який на рахунок надійшли кошти, що підлягають розподілу між стягувачами – ідеальна частка у праві власності, яка не є предметом іпотеки.

Висновок Верховного Суду

ВС зауважив, встановивши, що предмет іпотеки – квартира, реконструйована в спортивно-оздоровчий центр, а, з урахуванням положень відпорного договору іпотеки, 38/100 частини такого майна, що належали на праві власності особи, є предметом іпотеки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що приватний виконавець правильно спрямував кошти з продажу цього майна на погашення боргу перед іпотекодержателем, - АТ «У», тому вимоги скарги позивача є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про те, що спірна ідеальна частка 38/100 у праві власності на спортивно-оздоровчий центр за адресою, яка належить особі_2, не була предметом іпотеки, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому приватним виконавцем опис та арешт цієї частки, а також її реалізація відбувалися у порядку Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 без особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості, які містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Також ВС зазначив, що судами, було встановлено, що 38/100 у праві власності на спортивно-оздоровчий центр є предметом іпотеки, оскільки предмет іпотеки - квартира, яка була реконструйована в спортивно-оздоровчий центр, та склала вказану частку в реконструйованому нерухомому майні.

Посилання заявника на те, що суд першої інстанції застосував норму, яка не підлягає застосуванню (частину п’яту статті 5 Закону України «Про іпотеку») та не застосував норму, яка підлягала застосуванню (частину третю статті 5 Закону України «Про іпотеку»), є необґрунтованим.

ВС відзначив, що відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про іпотеку» частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об’єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.

Проте, як було встановлено судами, спортивно-оздоровчий центр, було створено з квартири, що є забезпеченням у кредитних договорах, укладеним між особою_2 та АТ «У», а також з підвального приміщення, що належить позивачеві і перебуває в заставі банку за кредитним договором. Тобто вказане майно повністю реконструйовано з іпотечного майна, іпотекодержателем  якого був АТ «У», тому сиди дійшли обґрунтованого висновку про те, що спортивно-оздоровчий центр повністю є іпотечним майном, а кошти з його продажу, правомірно були направлені приватним виконавцем у першу чергу на погашення заборгованості перед банком відповідно до пункту 1 частини 1 статті 46 Закону України «Про виконавче провадження».

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду